Березовський, Максим Созонтович

Пам’ятник композитору в м. Глухові (скульптор І. Коломієць)

Березо́вський, Макси́м Созо́нтович (16.10.1745, м. Глухів, тепер Сумська область, Україна — 22.03.1777, м. Санкт-Петербург, тепер Росія) — композитор, оперний співак, музикант-інструменталіст (віолончеліст / контрабасист), академік Болонської філармонічної академії (Італія, 1771).

Березовський, Максим Созонтович
Народження	16.10.1745
Місце народження	Глухів
Смерть	22.03.1777
Місце смерті	Санкт-Петербург
Напрями діяльності	музичне мистецтво

Життєпис

Початкову музичну освіту здобув у м. Глухові, де співав у церковному хорі.

У грудні 1757 разом із музикантами капели гетьмана К. Розумовського приїхав до м. Санкт-Петербурга, розпочав заняття оперним співом.

1758–1763 служив на посаді співака італійської опери при Малому і Великому російському імператорському дворі.

1759–1761 співав провідні сольні партії в операх «Олександр в Індії» та «Селевк» Ф. Д. Арайї, «Впізнана Семіраміда» В. Манфредіні (1737; Італія — 1799; тепер Росія).

1762–1765 — соліст Придворної співацької капели в м. Санкт-Петербурзі.

Від 1766 — музикант-інструменталіст бального та камерного оркестрів із титулом камер-музиканта.

1769–1773 перебував у Західній Європі. 1770–1771 вивчав контрапункт у Дж. Б. Мартіні (1706–1784; Італія) в м. Болоньї (Італія). 15.05.1771 здав іспит на звання академіка Болонської філармонічної академії із присвоєнням статусу капельмейстера (італ. «Maestro di cappella»).

Після повернення до м. Санкт-Петербурга зарахований у бальний оркестр на посаду музиканта-інструменталіста. Невдовзі переведений на посаду другого капельмейстера (композитора) італійської опери.

Помер від гарячки.

Творчість

Один із перших представників класичного напряму в українській духовній музиці та творців циклічного хорового концерту.

1758–1777 — оперний співак, музикант-інструменталіст і театральний композитор в імператорському придворному театрі.

Від 1766 писав духовні твори для хору Придворної співацької капели (м. Санкт-Петербург).

Найвідоміший твір — концерт «Не отвержи мене во время старости» для мішаного хору (написаний до 1769; тричі видавався у 19 ст.).

Створив:

духовні концерти для мішаного та подвійного хорів;
літургію для мішаного хору;
причасні вірші для мішаного хору;
сонату для скрипки і чембало (1772);
оперу «Демофонт» (1773);
симфонію (ймовірно, є увертюрою до опери «Демофонт»).

Визнання

1995 уперше на державному рівні відзначено 250 ювілей та встановлено бронзовий пам’ятник композитору в м. Глухові [скульптор І. Коломієць (1921; тепер Росія — 2005; Україна)].

На його честь названо Комунальний заклад «Глухівська школа мистецтв імені М. С. Березовського», а також вулиці у містах Рівному та Чернігові.

2005 на фасаді Болонської музичної академії встановлено меморіальну дошку Березовському.

Додатково

Прижиттєвих портретів Березовського не збережено.

Частина творів зберігається в рукописах, чимало композицій відомі лише з назв.

Література

Штелин Я. Музыка и балет в России ХVIII века / Пер. с нем. Б. И. Загурского. Ленинград : Тритон, 1935. 190 с.
Келдыш Ю. Итальянская опера М. Березовского // Очерки и исследования по истории русской музыки. Москва : Советский композитор, 1978. С. 113–129.
Юрченко М. Максим Березовський в Італії // Українська музична спадщина: Статті. Матеріяли. Документи. Київ : Музична Україна, 1989. С. 67–79.
Витвицький В. Максим Березовський. Життя і творчість. Львів : Логос, 1995. 111 с.
Івченко Л. В. Справа № 907 // Музика. 2001. № 4–5. С. 28–30; № 6. С. 25–26.
Шуміліна О. А. Стильова динаміка української духовної музики ХVII–XVIII століть (за матеріалами рукописних колекцій). Донецьк : Браво, 2012. 299 с.
Рыцарева М. Максим Березовский: жизнь и творчество композитора. 2-е изд., пересмотр. и доп. Санкт-Петербург : Композитор, 2013. 227 с.
Шумилина О. А. О двух версиях концерта «Не отвержи мене во время старости» Максима Березовского // Музыкальная академия. 2015. № 4. С. 62–64.
Шуміліна О. А. Причасні вірші Максима Березовського: оригінал чи пізніша підробка? // Часопис Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського. 2016. Вип. 4 (33). С. 25–37.
Шуміліна О. А. Постать Максима Березовського: відоме і невідоме // КАЛОФОNІА. 2020. Ч. 10. С. 66–75.

Автор ВУЕ

О. А. Шуміліна

Покликання на цю статтю: Шуміліна О. А. Березовський, Максим Созонтович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Березовський, Максим Созонтович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.07.2023