Сатанівський замок

Са́танівський за́мок — комплекс оборонних споруд, пам'ятка архітектури національного значення, селище Сатанів Хмельницького району Хмельницької області, Україна.

Сатанівський замок

План замку за Ю. Сіцинським

Циліндрична башта

Руїни мурованого замку містяться у північній частині селища на високому лівому березі р. Збруч.

Історична довідка

Мурований замок побудовано у 15 ст. після того, як король Польщі Владислав ІІ Ягайло 1431 надав Сатанів П. Одровонжу (початок 15 ст. — 1450; тепер Україна). Він збудував свій замок, імовірно, на місці більш ранніх мурованих укріплень 14 ст., зведених за князів Коріатовичів. Від 1523 замком володіли Тарнавські, а від другої половини 16 ст. — Сенявські. Вони наприкінці 16 ст. розширили замок, надавши йому п’ятикутної форми у плані з наріжними п’ятигранними баштами. Протягом другої половини 17 ст. замок зазнав численних руйнувань, зокрема й під час Хмельниччини, коли козаки неодноразово захоплювали Сатанів. 1672 замок здобуло військо Османської імперії, а 1673 його звідти вибило військо Речі Посполитої. Навесні 1676 військо Османської імперії знову здобуло Сатанів і знищило все його населення. Турки володіли Сатановом до 1699. Повертаючись із Прутського походу 1711, в Сатанівському замку на запрошення його власника, великого коронного гетьмана А. М. Сенявського (1666–1726; тепер Україна) зупинявся московський цар Петро І. А. М. Сенявський відбудував замок 1722–1724 одночасно з міськими укріпленнями. Про це свідчила пам’ятна кам’яна таблиця з латиномовним написом, встановлена на фасаді надбрамної башти над брамою.

Протягом 19 ст. замок, втративши оборонну й репрезентативну функції, занепав і став руйнуватися. 1899 поряд з ним збудовано цукроварню, яка стала використовувати замковий двір для господарських потреб. 1924 місцева влада ухвалила знести руїни замку, проте влада УСРР це заборонила й виділила бюджетні кошти на реставрацію, яку не було виконано.

Характеристика

Збережено три п’ятигранні наріжні башти 16 ст., а також давнішу циліндричну башту, яка стоїть окремо. Північну п’ятигранну башту збережено на висоту трьох ярусів. Товщина її стін, мурованих з цегли й білого каменю, становить 1,5 м. Західна башта аналогічна північній. Оборонний мур, що поєднує їх, у нижній частині має два отвори, які виводили у замковий рів. Бійниці першого ярусу розташовані високо над землею. Східну башту збережено в руїнах. Старовинна циліндрична башта діаметром 6 м має 4 яруси. У нижніх двох є бійниці. На зовнішніх стінах башти видно сліди прилягання оборонних мурів, які дотепер не збережено.

Замковий двір Наріжна башта

Значення

Сатанівський замок належить до визначних пізньосередньовічних та ранньомодерних пам’яток оборонного будівництва на Поділлі. Це зразок регулярного п’ятикутного замку, що сформувався на основі давніших укріплень. Особливий інтерес становить архаїчна циліндрична башта. Від 1963 цей комплекс є пам'яткою архітектури й містобудування республіканського (тепер національного) значення.

Цитата

Напис на кам’яній меморіальній плиті над замковою брамою

Переклад:
«Адам Микола з Гранова Сенявський, власник Шклова і Міши, каштелян краківський, найвищий проводир державного війська, для громадської безпеки цю твердиню відновив року Христового 1722, маючи намір мурами захищати батьківщину, що її стільки разів захищав грудьми. Тож провидча думка фундатора подбала збудувати цю браму, щоб загородити дорогу до Польщі Оттоманській Порті, а щоб мати рівну силу проти нападів варварів, лютим татарам протиставив Сатанів, якого навіть брама пекла не здолає, надто коли твердиню закрито перед ворогами; одному тільки Богові, Королеві й Батьківщині віддаватиме свої ключі. Року Божого 1724»
Оригінал:
«Adamus Nicolaus a Granow Sieniawski, Comes in Szklow et Misz, castellanus Cracoviensis, supremus exercituum Regni dux, securitati publicae propugnaculum hoc erexit anno Christi MDCCXXII, defensurus etiam muro patriam, quam tolies pectore tutebalur, provida scilicet mens fundatoris, ut Portae Othomanicae via in Poloniam praecluderetur, portam hanc extrui curavit et ut pari praesidio ulcretur contra barbarorum incursiones, furenti tartaro Satanovum opposuit, contra quod nec portae inferi praevalebunt, maxime cum clausa hostibus; soli tantum Deo, Regi et Patriae claves suas sit redditura. Anno Domini 1724.»

 (Цит. за: Сіцинський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст. (історично-археологічні нариси). Київ, 1928. С. 43–51. Переклад з латинської мови Ю. Сіцинського).

Література

1. Сіцінський Є. Оборонні замки Західного Поділля XIV–XVII ст. (історично-археологічні нариси). Київ : Українська академія наук, 1928. С. 43–51.
2. Липа К. Величне тло для подвигів. Архітектура у літературі та фольклорі ХVІ–ХVІІІ ст. Київ : Наш час, 2009. С. 147–157.
3. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ : [б. в.], 2011. С. 320–322.
4. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 41.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Сатанівський замок // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Сатанівський замок (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 29.04.2025