Жадеїт

Жадеїт, жад (фр. jadeite, від ісп. jade — нефрит) — мінерал, лужний піроксен ланцюжкової будови, ювелірна сировина.

Жадеїт
Синоніми	жад
Клас мінералу	піроксени
Колір	зелений, зеленувато-блакитний, білий
Сингонія	моноклінна
Твердість	7
Блиск	скляний
Прозорість	непрозорий
Густина	3, 2–3, 5 г/см³
Особливі характеристики	в'язкий

Історична довідка

Жадеїт, як і нефрит, відомий ще з кам’яного віку. Був затребуваним мінералом у Стародавньому Китаї. Однак свою назву він отримав лише в 16 ст. під час завоювання Мексики іспанцями.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: NaAl[Si₂O₆]. Містить (%): Na₂О — 15,35; Al₂О₃ — 25,25; SiO₂ −59,4.

Фізичні властивості

Жадеїт твердіший і міцніший за нефрит.

Сингонія моноклінна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 7. Густина — 3,2–3,5 г/см³. Колір зелений, зеленувато-блакитний, білий. Блиск скляний. Злам занозистий, нерівний. В’язкий.

Різновиди

жадеїт-акміт (егірин-жадеїт);
жадеїт везувійський (везувіан зеленого кольору);
жадеїт-діопсид (діопсид, який містить 28-47 % жадеїту);
жадеїт-егірин (егірин-жадеїт);
жадеїт хромистий (відміна жадеїту, у якій частина алюмінію заміщена хромом).

Походження. Розташування родовищ

Крайній член безперервних ізоморфних рядів жадеїт-діопсид і жадеїт-егірин. Важливий мінерал деяких лужних метаморфічних порід.

Родовища: у М’янмі (Томо), Китаї, Гватемалі, США (штат Каліфорнія), Росії (навколо озера Байкал, Західні Саяни, Хакасія), Казахстані, Японії та ін.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Жадеїт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Жадеїт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.