Полуцит

Полуци́т, полукс (від Поллукса — героя давньогрецької міфології) — мінерал класу силікатів, алюмосилікат цезію та натрію каркасної будови. Група цеолітів.

Важлива цезієва руда.

Полуцит
Синоніми	полукс
Клас мінералу	силікати
Колір	безбарвний, білий
Форма кристалів	кубооктаедрична
Сингонія	кубічна
Твердість	6, 5–6, 75
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, непрозорий
Густина	2, 7–3, 0 г/см³
Особливі характеристики	крихкий, ізотропний

Історична довідка

Полуцит уперше виявив 1846 на о. Ельбі (область Тоскана, Італія) мінералог А. Брайгаупт (1791–1873; Німеччина).

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: [math]\ce{(Cs,Na)[AlSi2O6]•0,5H2O}[/math] або: [math]\ce{(Cs,Na)2Al2Si4O12 • H2O}[/math].

Хімічний склад (%): [math]\ce{Cs2O3}[/math] — 31,4; [math]\ce{Na2O}[/math] — 2,8; [math]\ce{Al2O3}[/math] — 16,0; [math]\ce{SiO2}[/math] — 47,0; [math]\ce{H2O}[/math] — 2,8.

Домішки: [math]\ce{Rb2O3}[/math], [math]\ce{K2O}[/math], [math]\ce{Li2O}[/math], [math]\ce{TiO2}[/math].

Фізичні властивості

Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Спайність відсутня. Форми виділення: кубооктаедричні кристали, зерна різних форм і розмірів, зливні і грубо- та тонкозернисті маси, схожі на агрегати кварцу або альбіту. Густина —2,7–3,0 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,5–6,75. Безбарвний або білий, іноді прозорий («льодистий»). Блиск скляний. Крихкий. Ізотропний.

Асоціації: альбіт, амблігоніт, апатит, евкриптит, ельбаїт, каситерит, кварц, колумбіт, лепідоліт, мікроклін, мусковіт, петаліт, сподумен, шпат польовий.

Походження. Поширення

Відомий як гідротермальний мінерал у міаролітових порожнинах, а також у вигляді прожилків у гранітах і пегматитах. Утворює суцільні маси, псевдоморфози за петалітом, сподуменом.

Знайдений в Італії (о. Ельба), Канаді (провінція Манітоба), США (штати Південна Дакота, Мен, Массачусетс), Бразилії (штат Мінас-Жерайс), Швеції (лен Вестерботтен), Росії (Кольський півострів, Забайкалля, Західні Саяни), Південно-Африканській Республіці (родовища Нейнейс, Оконгава), Зімбабве (родовище Бікіта), Намібії (родовище Карібі).

В Україні родовищ полуциту не виявлено.

Застосування

Основне природне джерело цезію та його солей.

Література

Plattner C. F. Chemische Untersuchung zweier neuen, vom Herrn Prof. Breithaupt mineralogisch bestimmten Mineralien von der Insel Elba // Annalen der Physik und Chemie. 1846. № 69. P. 443–447.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Поллуцит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Pollucit // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: http://www.handbookofmineralogy.com/pdfs/descloizite.pdf
Teertstra D., Cerný P., Chapman R. Compositional Heterogeneity of Pollucite from High Grade Dyke, Maskwa Lake, Southeastern Manitoba // The Canadian Mineralogist. 1992. № 30 (3). P. 687–697.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Поллуцит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.