Петаліт

Петаліт
Синоніми	касторит
Клас мінералу	силікати
Колір	білий, безбарвний, іноді з рожевим, жовтим та іншими відтінками
Форма кристалів	призматична, таблитчаста.
Сингонія	моноклінна
Твердість	6, 0–6, 75
Блиск	скляний
Прозорість	прозорий, напівпрозорий, просвічує
Густина	2, 4–2, 5 г/см³
Особливі характеристики	крихкий

Петалі́т (від грец. πέταλον — лист, квітка), касторит — мінерал, алюмосилікат літію каркасної будови.

Історична довідка

1800 петаліт уперше виявив під час наукової подорожі до Швеції на о. Уте (регіон Свеаланд), описав і дав йому назву мінералог Ж. де Андраде (1763–1838; Бразилія). Назва пов’язана зі здатністю петаліту розщеплюватися на пелюстки.

У 1817 хімік Ю. Арфведсон (1792–1841; Швеція), досліджуючи мінерал, відкрив у його складі літій (Li) у формі сполуки.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Li[AlSi₄O₁₀].

Хімічний склад, %: Li₂O — 4,9; Al₂O₃ — 16,7; SiO₂ — 78,4.

Домішки відсутні.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Утворює блоки розміром 30–40 см, зрідка — понад 1 м і більше у пегматитах, ізометричні зерна у дрібнозернистих кварц-мікроклін-петалітових агрегатах. Кристали призматичні, таблитчасті.

Густина — 2,4–2,5 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 6,0–6,75.

Колір білий, безбарвний, іноді з рожевим, жовтим та іншими відтінками.

Блиск скляний, на площинах спайності — перламутровий. Прозорий, напівпрозорий, просвічує. Злам раковистий. Крихкий. Фосфоресціює.

Асоціації: сподумен та інші літієвмісні мінерали.

Типовий зразок мінералу зберігається у Фрайберзькій гірничій академії.

Поширення. Розташування родовищ

Типовий мінерал рідкісно-металічних гранітних пегматитів. Одна з найбільших локацій петаліту — родовище рідкіснометалічних пегматитів Бікіта (Зімбабве). У Європі трапляється в Італії (о. Ельба), Швеції, Фінляндії, Франції, Чехії, Великій Британії, Португалії.

Знайдений у США, Бразилії, Канаді, Японії, Намібії, М’янмі.

Петаліт в Україні

За розвіданими запасами та прогнозними ресурсами літієвої сировини, важливим джерелом якої є петаліт, Україну вважають найбагатшою країною в Європі, яка може не тільки повністю задовільнити власні потреби, але й забезпечити попит західноєвропейського ринку.

В Україні поклади петаліту поширені в межах західних частин Приазовського та Інгульського мегаблоків Українського кристалічного щита.

Перспективні щодо промислового освоєння:

Полохівське родовище, укладене мікроклін-альбіт-петалітовими пегматоїдними гранітами (рудна мінералізація представлена петалітом — 80–90 %) і Станкуватське родовище сподумен-петалітових руд (обидва — Новоукраїнський район Кіровоградської області);
Шевченківське родовище літієносних пегматитів альбіт-сподуменового типу (Волноваський район Донецької області), простежене за простяганням до 1 300 м, глибиною до 500 м, ширина зони розвитку — до 300 м.

Значення

Має важливе значення як джерело отримання літію на тлі зростання попиту на акумуляторні технології для стійкого зберігання енергії. Петалітовий концентрат, отриманий екологічно безпечним гравітаційним збагаченням (див. Збагачення корисних копалин), використовують у процесі виробництва вогнетривів (кераміки і скла: петаліт надає виробам жаротривкості й довговічності); також із нього отримують хлорид літію, який є основною сировиною для карбонату літію (використовують у медицині).

Застосовують як виробні камені; прозорі кристали цінні для колекціонування. Безбарвні прозорі різновиди ограновують як дорогоцінні камені.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Петаліт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Petalite // Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003. URL: https://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/petalite.pdf
Третьяков Ю. І. Мінерально-сировинна база і стратегічні види мінеральної сировини світу і України // Мінеральні ресурси України. 1997. № 1–2. С. 38–42.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с. URL: https://geography.lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/10/42320198.pdf
Петаліт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.