Патена

Пате́на (лат. patena — миска, блюдо) — у Католицькій церкві латинського обряду, деяких протестантських церквах — різновид церковного начиння: літургійний посуд, на якому під час меси підносять Святі Дари (хліб для євхаристії, гостію) для освячення.

Традиційно це невелика неглибока таріль, кругле блюдо із заглибленням, куди клали головну гостію та розділяли її після освячення (тоді як малі гостії для причащання мирян освячували в інших посудинах). У 20 ст. у вжиток увійшли й великі за розміром патени, здатні вмістити всі гостії. Священні посудини виготовляють з дорогоцінного металу — золота, срібла. Згідно з Римським міссалом, ті, що вироблені з менш благородного металу, який іржавіє, мають бути позолочені зсередини. Відомі й посудини з кераміки. Використовують патени тільки після освячення їх єпископом.

На патені зображують сцени з Нового Завіту (нерідко Голгофу, розп’яття), символи (хрест), написи. Прикрашають гравійованим орнаментом на дзеркалі та бортиках. Проте поширені й строгі патени без декору, за винятком зображення хреста (зокрема, з часів Речі Посполитої). З літургійного погляду символізують Вифлеємські ясла та одночасно Гроб Господній, благословенне місце, «щоб Тіло нашого Господа могло бути розбите на ній», а також «новий гроб Тіла і Крові Ісуса Христа».

Патену використовують у релігійному культі англікани, лютерани та деякі ін. деномінації. Відповідником патени у візантійському обряді є дискос.