Окопи Святої Трійці

Окопи Святої Трійці. План 1692. Джерело ілюстрації: Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 371.
Окопи Святої Трійці. Львівська та Кам'янецька брами. Фото Вечерського В. В.
Окопи Святої Трійці. Дворовий фасад Львівської брами. Фото Вечерського В. В.

Око́пи Свято́ї Трі́йці, форте́ця Свято́ї Трі́йці — пам’ятка архітектури та містобудування національного значення у с. Окопи, Борщівський район, Тернопільська область, Україна. Земляна фортеця бастіонного типу (див. Бастіон) з мурованими оборонними спорудами розташована на високому й вузькому скелястому пересипі між двома річками поблизу впадіння р. Збруч у р. Дністер.

Історична довідка

Фортеця побудована у березні-жовтні 1692 за згодою короля Яна ІІІ Собеського з ініціативи й коштом великого коронного гетьмана Речі Посполитої Станіслава Яна Яблоновського (1634–1702) за проектом арх. Тільмана ван Гамерена (1632–1706; Нідерланди, Польща). Призначення – для здійснення постійної блокади захопленого 1672 Османською імперією м. Кам'янця-Подільського і шляхів до нього. Залога становила до 4 000 вояків з 18-ма гарматами. Фортеця називалася тоді «Окопи Святої Трійці» і втратила своє призначення 1699 після вигнання турків з Поділля.

1700 поселення у фортеці отримало статус міста з Магдебурзьким правом.

1711 під час Північної війни 1700-1721 укріплення були значно посилені з огляду на очікуваний напад шведського короля Карла ХІІ разом з Османською імперією. 1769 під час придушення Барської конфедерації фортецю взяла штурмом російська армія. Після переходу цієї території під владу імперії Габсбургів 1772 частину [[Вал оборонний|оборонних валів] і мурів зруйнували.

1783 фортецю відвідав імператор Йосиф ІІ.

Перші реставраційні роботи на пам’ятці виконані 1870–1874. Кам'янецька брама частково реставрована 1905 Польським товариством шанувальників старожитностей, про що свідчить мармурова дошка з написом на фасаді. Частина земляних валів знесена 1915.

Характеристика

Укріплення за планом близьке до нерегулярного прямокутника 480 м завдовжки, складалося з двох ліній валів бастіонної системи, що перетинають вузький пересип, з кам'яними брамами в них, а також мурів уздовж пругу схилів, які урвищами спадають до річок. Вали з брамами захищали фортецю зі сходу й заходу. Західна лінія укріплень складалася з двох напівбастіонів та Львівської брами, розташованої між ними, перед якою був трикутний у плані равелін. Східна лінія укріплень — це бастіон з двома напівбастіонами обабіч і Кам’янецькою брамою з равеліном. Збереглися обидві брами та невелика частина муру вартової башти на прямовисній скелі над р. Збруч. Брами знаходяться на одній розпланувальній вісі, відстань між ними відповідає території фортеці. Побудовані з каменя (пісковика і вапняка), прямокутні в плані (Кам'янецька більш видовжена), двоярусні. Перший ярус — наскрізний арковий проїзд, другий складався з кількох приміщень, пристосованих для оборони. Склепіння відсутні.

Значення

Окопи Святої Трійці є унікальною пам'яткою фортифікації бастіонного типу на теренах України. Має вагоме військово-історичне значення для регіону Центрально-Східної Європи як релікт успішної оборони християнської Європи проти наступу Османської імперії наприкінці 17 ст.

Література

  1. Ричков П. Першоджерела до історії архітектури та містобудування України в збірках Відня // Архітектурна спадщина України. Вип. 3, част. 2. Київ : Українознавство, 1996. С.31–43.
  2. Мацюк О. Замки і фортеці Західної України. Мандрівки історичні. Львів : Центр Європи, 1997. С. 136–138.
  3. Вечерський В. Втрачені об'єкти архітектурної спадщини України. Київ : Наук.-досл. ін-т теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 396.
  4. Вечерський В. Фортеці й замки України. Київ, 2011. С. 370–372.
  5. Вечерський В. Замки та фортеці України. Київ : Балтія-Друк, 2015. С. 61.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Окопи Святої Трійці // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Окопи Святої Трійці (дата звернення: 11.05.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.09.2020

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ