Нівіна, Людмила Денисівна

Нівіна Людмила Денисівна

Нівіна, Людмила Денисівна
Народження	27.12.1919
Місце народження	Харків
Смерть	09.06.2015
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Байкове кладовище
Alma mater	Харківський національний університет будівництва та архітектури
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура
Традиція/школа	архітектура сучасна

Відзнаки
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка	1980

Житловий мікрорайон «Сріблястий» у Львові

Готель «Дністер» у Львові

Проєкт Палацу культури ім. Гагаріна

Ні́віна, Людми́ла Дени́сівна (уроджена Сіробаба, Людмила Денисівна; 27.12.1919, м. Харків, тепер Україна — 09.06.2015, м. Київ) — архітектор, лауреат Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка (тепер Національна премія України імені Тараса Шевченка; 1980).

Життєпис

1937 вступила на архітектурний факультет Харківського інженерно-будівельного інституту (тепер Харківський національний університет будівництва та архітектури), який закінчила 1946. 1948–1983 працювала у Львівській філії Українського державного інституту проєктування міст «Діпромісто» (тепер Український державний науково-дослідний інститут проєктування міст «Діпромісто» імені Ю. М. Білоконя).

Від 1952 — член Спілки архітекторів УРСР.

Від 1986 мешкала у м. Києві.

Діяльність

Займалася типовим проєктуванням мікрорайонів, розробленням проєктів житлових і громадських споруд. До середини 1950-х використовувала стилістику радянського ретроспективізму, згодом — архітектури сучасної (функціоналізму, модернізму). Окрім архітектури захоплювалась вишивкою традиційними українськими техніками з використанням народних мотивів і мала звання майстра декоративно-ужиткового мистецтва.

Т в о р и (усі — у м. Львові):

житловий будинок на розі вулиць Городоцької і Є. Озаркевича (1951–1952);
житловий будинок на розі вулиць Городоцької і Ярослава Мудрого (1952–1954, усі — у співавторстві);
житловий будинок на розі вулиць Братів Міхновських і Олени Степанівни (1956);
житловий будинок на вул. Героїв Майдану (1955–1957);
забудова житлового кварталу на вулицях Пасічній і Майорівці (1957, у співавторстві);
палац культури ім. Ю. Гагаріна (тепер Львівський державний палац естетичного виховання учнівської молоді, 1959–1961);
мікрорайон між вулицями Любінською, І. Виговського, Городоцькою (1960–1965, у співавторстві);
лабораторний корпус будматеріалів Академії наук УРСР (тепер Львівський державний науково-проєктний інститут будівельних матеріалів і виробів «ЛьвівбудНДІпроект») на вул. Тернопільській (1964);
готелі «Львів» (1965) та «Дністер» (1970–1982, усі — у співавторстві);
поліклініка на вул. І. Виговського (1977);
кінотеатр «Жовтень» (1978, демонтовано 2013);
забудова житлового мікрорайону «Сріблястий» (1979–1980, у співавторстві).

Визнання

1980 Л. Нівіну разом з архітекторами З. Підлісним, С. Зем’янкіним, інженером Я. Корнільєвим за проєкт забудови житлового кварталу «Сріблястий» у м. Львові відзначено Державною премією УРСР імені Т. Г. Шевченка.

Література

Автобіографічні нариси. Сучасні митці України // Українська біографістика / Інститут біографічних досліджень та ін. Київ: Рио, 1999. Вип. 2. С. 227–240.
Джигиль Ю. Архитектор Людмила Нивина / Ю. Джигиль // A+C: Art+Construction. 2015. № 1/2. С. 150–151.
Мікрорайон «Сріблястий» // Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / за заг. ред. М. Дьоміна, Н. Кондель-Пермінової, А. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 68–69.
Нивіна Людмила Денисівна // Шевченківські лауреати, 1962–2007 : енциклопедичний довідник / авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. Київ : Криниця, 2007. Вид. 2. С. 428.
Нивіна Людмила Денисівна // Жінки України : біографічний енциклопедичний словник / Спілка жінок України; Інститут гуманітарних досліджень. Київ : Фенікс, 2001. С. 308.

Автор ВУЕ

О. М. Клоченок

Покликання на цю статтю: Клоченок О. М. Нівіна, Людмила Денисівна // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нівіна, Людмила Денисівна (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 15.07.2026