Підлісний, Зіновій Васильович

Підлі́сний, Зіно́вій Васи́льович (19.12.1936, с. Білявинці, тепер Бучацького району Тернопільської області — 22.07.1999, м. Львів, Україна) — архітектор, автор низки споруд у м. Львові, член Спілки архітекторів УРСР (з 1963), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1980), заслужений архітектор УРСР (з 1985).

Підлісний, Зіновій Васильович
Народження	19.12.1936
Місце народження	Білявинці (Тернопільська область)
Смерть	22.07.1999
Місце смерті	Львів
Місце поховання	Львів, Личаківський цвинтар
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура
Традиція/школа	модернізм

Відзнаки
Премії	Премія Ради Міністрів СРСР; Державна премія України в галузі архітектури
Почесні звання	заслужений архітектор УРСР
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка	1980

Життєпис

1958 закінчив Львівський політехнічний інститут (тепер Національний університет «Львівська політехніка»). 1958–1962 працював архітектором у м. Кемерові (тепер РФ), 1962 повернувся до м. Львова, де працював в інституті «Містопроєкт»: 1977–1999 — директор.

Діяльність

Займався містобудівним проєктуванням (генеральний план м. Львова, проєкти розпланування і забудови житлових мікрорайонів у м. Львові, їхніх громадських центрів). За розроблення проєкту і реалізацію 1966–1979 будівництва курорту Трускавець 1981 удостоєний Премії Ради Міністрів СРСР. Проєкт перспективного розвитку м. Трускавця опрацював 1989. Проєктував житлові й громадські будівлі (багатоквартирні будинки, лікарні, готелі, торговельні центри, дитячі заклади й установи, спортивні споруди, церкви). Стилістика його архітектурної творчості — модернізм зі значним впливом бруталізму.

Серед його творів основні (усі — у м. Львові, у співавторстві):

житловий мікрорайон «Сріблястий» 1974–1979 (удостоєно Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка 1980);
обласна дитяча лікарня 1975–1980;
проєкт детального планування житлового району Сихів-2 1979–1986;
палац піонерів та школярів (тепер Центр творчості дітей та юнацтва Галичини 1984);
торговельний центр «Будинок меблів» 1985;
готель «Супутник» 1987;
будинок інституту «Містопроєкт» 1988;
генеральний план м. Львова 1993;
дім дитячо-юнацького молодіжного центру «Ораторія» 1992–1999;
церква Різдва Пресвятої Богородиці 1997–2007 (удостоєно Державної премії України в галузі архітектури 2011).

Визнання

Премія Ради Міністрів СРСР 1981.

Державна премія України в галузі архітектури (2011, посмертно).

Галерея

Генеральний план мікрорайону «Сріблястий» у м. Львові
Готель «Супутник» у м. Львові
Центр творчості дітей та юнацтва Галичини у м. Львові
Церква Різдва Пресвятої Богородиці у м. Львові

Література

Українська академія архітектури. Київ : Українська академія архітектури, 1995. С. 47.
Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. / Упоряд. Ю. Бірюльов. Львів : Центр Європи, 2008. С. 619–621; 627–631; 636; 647.
Архітектура України у державних преміях 1941–2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 68–69.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Підлісний, Зіновій Васильович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Підлісний, Зіновій Васильович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 30.09.2024