Нонтроніт

Нонтрон́іт [від місцевості Нонтрон (регіон Нова Аквітанія, Франція)], моренсит, хлоропал, гідроферипірофіліт — мінерал класу силікатів, підкласу шаруватих силікатів, групи смектитів.

Нонтроніт
Синоніми	моренсит, хлоропал, гідроферипірофіліт
Клас мінералу	силікати
Колір	зелено-жовтавий, буруватий
Форма кристалів	шарувата
Сингонія	моноклінна
Твердість	1–2
Блиск	матовий
Густина	1, 7–1, 9 (до 2, 3) г/см3
Особливі характеристики	гігроскопічний

Залізистий різновид монтморилоніту.

Історична довідка

Виявлений поблизу м. Нонтрон під час видобутку діоксиду марганцю. Вперше науково описаний 1827 геологом П. Бертьє. Типові зразки мінералу знаходяться в музеї мінералогії Гірничої школи Парижа і у Гарвардському університеті.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула варіативна:

1. За Є. Лазаренком:
   (Fe, Mg)₂[Si₄O₁₀](OH)₂.nH₂О.
2. За К. Г. Струнцем (1910–2006; Німеччина) та E. Г. Нікелем (1925–2009; Канада — Австралія), 2001:
   Fe³⁺₂[(OH)₂|(Si,Al)₄O₁₀].Na_0,3(H₂O)₄.
3. За словником «Fleischer's Glossary» (2018) та Новим переліком Міжнародної мінералогічної асоціації (New IMA List of Minerals), 2016:
   Na_0,3Fe₂(Si, Al)₄O₁₀ (OH)₂•nH₂O.
4. За довідником з мінералогії (Handbook of Mineralogy):
   (Ca_0,5, Na)_0,3Fe₃+2(Si,Al)₄O₁₀(OH)₂•nH₂O.

Домішки: Al, Mg, Ni, Cu, Co, Zn.

Фізичні властивості

Сингонія моноклінна. Кристалічна структура шарувата. Густина 1,7–1,9 (до 2,3) г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 1–2. Колір зелено-жовтавий, буруватий. Блиск матовий. Жирний на дотик, пухкий, воскоподібний, гігроскопічний. Злам раковистий.

Асоціації: каолініт, кварц, олівін, опал, піроксени, рогова обманка, слюда.

Різновиди

За вмістом хімічних сполук виокремлюють різновиди нотроліту:

• алюміністий (до 19,69 % [math]\ce{Al_2O_3}[/math]);
• нікелистий (до 3 % [math]\ce{NiO}[/math]);
• хромистий (до 10,3 % [math]\ce{Cr_2O_3}[/math]).

Походження. Розташування родовищ

Утворюється у процесі вивітрювання серпентинітів, базальтів, кімберлітів та інших ультраосновних магматичних гірських порід. Трапляється у землистих, прихованокристалічних агрегатах, щільних опалоподібних масах, лускуватих утвореннях, слабо дренованих ґрунтах вулканічного попелу, деяких гідротермально змінених родовищах корисних копалин, контактно метаморфізованих вапняках. Аутигенний мінерал сучасних морських відкладів.

Родовища: в Австралії, Казахстані, Російській Федерації, Франції, на Кубі та островах Нової Каледонії.

Знахідки: Норвегія (губернія Еуст-Аґдер), Швеція (провінція Вермланд), Німеччина (землі Баден-Вюртемберг, Саксонія), Російська Федерація (Пермський край), Австралія (штат Новий Південний Вельс), США (штати Аризона, Вашингтон, Каліфорнія, Нью-Мексико, Північна Кароліна), Мексика (штат Чіуауа).

Значення

Входить до складу нікелевих руд. Практичне значення мають маси нотролілу, збагачені нікелем.

Література

1. Лазаренко Є., Винар О. Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
2. Frye K. The Encyclopedia of Mineralogy. New York : Springer, 1983. 794 p.
3. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
4. Strunz H., Nickel E. Strunz Mineralogical Tables. 9 aufl. Stuttgart : E. Schweizerbart'sche, 2001. 870 p.
5. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2007. Т. 2. 670 с.
6. Нонтроніт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
7. The New IMA List of Minerals — A Work in Progress — Updated: September 2016 // International Mineralogical Association. URL: https://web.archive.org/web/20161028212447/http://nrmima.nrm.se//IMA_Master_List_%282016-09%29.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Нонтроніт // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нонтроніт (дата звернення: 10.10.2026).

Оприлюднено: 14.07.2022