Бертьє, П'єр

Бертьє П'єр

Бертьє́, П’єр (франц. Berthier, Pierre; 03.07. 1782, м. Немур, тепер регіон Іль-де-Франс, Франція — 24.08. 1861, м. Париж, Франція) — вчений, геолог, мінералог та гірничий інженер. Член Французької (з 1825) та Прусської (з 1829) академій наук.

Бертьє, П'єр

(Berthier, Pierre)

Народження 03.07.1782
Місце народження Немур
Смерть 24.08.1861
Місце смерті Париж
Alma mater Гірнича школа Парижа
Місце діяльності Франція
Напрями діяльності геологія


Відзнаки

Ордени Орден Почесного легіону

Життєпис

Народився в сім’ї адвоката. З 1798 навчався у Політехнічній школі в Парижі, потім у Гірничій школі Парижа, де з 1816 працював професором і завідувачем лабораторії.

Генеральний інспектор гірничодобувної промисловості (з 1848).

Наукова діяльність

Зробив внесок у розвиток мінералогії, геології та металургії (досліджував мінеральні та неорганічні фосфати, сплави вольфраму та сільськогосподарські ґрунти). Його дослідження фосфатів вплинули на розвиток сільського господарства, де їх використовують як добрива. Винайшов хромовану нержавіючу сталь.

1821 відкрив родовище бокситівалюмінієву руду у муніципалітеті Ле-Бо-де-Прованс (тепер регіон Прованс — Альпи — Лазуровий Берег).

Відкрив мінерал бертьєрит, на його честь названо мінерал бертьєрин. Описав низку мінералів, зокрема шамозит, франклініт, борніт, галуазит, квінцит (різновид рожевого опалу).

У процесі вивчення вольфрамових сплавів вченому вдалося отримати сплави зі вмістом вольфраму до 37 %. Дослідив потрійний сплав, що містив залізо, марганець і вольфрам. Високотемпературне оброблення у вугільному тиглі шихти з руд згаданих металів дозволила отримати сплав зі вмістом 16 % заліза, 6 % марганцю і 78 % вольфраму. 1821 Бертьє першим виявив спосіб одержання нержавіючої сталі (додавання хрому).

Проводив аналізи попелу рослин та верхнього шару ґрунту з метою вирішення основних проблем раціонального ведення сільського господарства.

Визнання

Кавалер ордена Почесного легіону (1828).

Член Політехнічного товариства (з 1830).

Ім’я Бертьє — у списку видатних французьких учених та інженерів 18–19 ст. розміщено на першому поверсі Ейфелевої вежі.

Праці

  • Analyses de différentes pierres à chaux // Annales de chimie et de physique. 1823. T. 22. P. 62–91.
  • Berthierit — eine neue Mineralspecies //Annalen der Physik. 1827. T. 11. P. 478–482.
  • Traité des essais par la voie sèche, ou, des propriétés, de la composition et de l'essai des substances métalliques et des combustibles : en 2 t. Paris : Thomine, 1834.
  • Chimie agricole, analyses comparatives des cendres d'un grand nombre de végétaux, suivies de l'analyse de différentes terres végétales. Paris : Bouchard-Huzard, 1854. 128 p.

Література

  1. Pierre Berthier (1782–1861) // Bibliothèque nationale de France. URL: https://data.bnf.fr/en/12552005/pierre_berthier/
  2. Pierre Berthier (1782–1861) // Les Annales des Mines. URL: http://www.annales.org/archives/x/berthier.html

Автор ВУЕ

В. С. Білецкий


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бертьє, П'єр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бертьє, П'єр (дата звернення: 18.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
25.03.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ