Надопасання

Надопаса́ння — горішня, розташована над опасанням, частина стін дерев’яної церкви.

Опасання, підопасання (унизу), надопасання (угорі) дерев'яної церкви

Кожуховане ґонтом надопасання дерев'яної церкви

На відміну від стін підопасання, які не шалювали (див. Шалівка) дошками й не кожухували (див. Кожухування) ґонтом, зрубні (див. Зруб) стіни надопасання по всьому периметру споруди шалювали дошками або кожухували ґонтом. Це захищало тримальні конструкції від пошкодження внаслідок атмосферних опадів. Таке захисне покриття періодично змінювали під час ремонтів, що дозволяло продовжити термін експлуатації самої дерев’яної споруди.

У вирішенні надопасання розрізняють традиційні регіональні відмінності: на Наддніпрянщині, Слобожанщині й Лівобережній Україні надопасання шалювали дошками, в західних регіонах України — кожухували ґонтом.

Додатково

У другій половині 20 — на початку 21 ст. у західних областях України набула поширення хибна й шкідлива практика покриття церковних стін у межах надопасання металом або пластиком. Це не тільки спотворює архітектурні пам’ятки, нівелюючи їхню естетичну цінність й історико-культурну автентичність, а й значно прискорює руйнування дерев’яних тримальних конструкцій через відсутність провітрювання їх, що сприяє появі шашеля, дереворуйнівного грибка, плісняви, загнивання та інших руйнівних чинників.

Література

Тарас Я. Сакральна дерев’яна архітектура українців Карпат: культурно-традиційний аспект. Львів : Інститут народознавства НАН України, 2007. 640 с.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Надопасання // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Надопасання (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.05.2024