Марновірство

Марнові́рство (букв. — марне, хибне, безглузде вірування) — безпідставна, ірраціональна певність у тому, що всі події та явища довкілля є проявом дії магічних, надприродних сил, на які можна вплинути або знайти від них захист; віра у таємничу силу та чудесні властивості об’єктів і людей (знахарів, віщунів), у містичні прикмети, ворожіння, сновидіння тощо.

Витоки

Посутньо це залишки, елементи первісних релігійних вірувань, збережені у свідомості багатьох поколінь, прояви міфологічного (нераціонального, дологічного) мислення. Мають несистематизований характер. Надають хибного, вигаданого причиново-наслідкового зв’язку явищам і процесам.

Марновірство від релігії відрізняв ще Ціцерон, надавши першому негативний смисл. Священнослужителі кожної релігії розглядають побутові забобони як марновірство. З погляду монотеїстичних релігій (див. Монотеїзм), марновірством є всяка інша релігія, передусім язичництво, традиції ідоловклоніння та жертвопринесення. У Новий час поняття вживали вільнодумці й просвітники для характеристики християнства або релігії назагал. З наукового погляду, марновірство є поширеним явищем повсякденного, елементом індивідуальної та суспільної свідомості.

Витоки цього феномену шукають також у притаманному людині тяжінні до незвичного, чудесного, потаємного, зацікавленості своєю долею; у містифікації побутових зав’язків, випадкових співпадінь. З-поміж психологічних причин вказують на почуття страху (часто ірраціонального й незрозумілого), безсилля, непевності в собі, бажання сприятливого перебігу подій, пошук підстав для сподівань, надії, відчуття безпеки й захищеності, потребу індивіда у контролі над власним життям і предметами зовнішнього світу тощо.

Апробовано різні дослідницькі підходи до аналізу марновірства: когнітивний, афективно-мотиваційний, психоаналітичний, біхевіористський, соціально-моральний, еволюціоністський, діяльнісний.

Загальна характеристика

До марновірства відносять: віру в чудеса, які здійснюють чаклуни, відьми, особливу силу знахарів, мольфарів; у чорну й білу магію; ірраціональні способи передбачення майбутнього (див. Ворожіння), віщування; у пророчі сни; таємничі властивості імен, назв; містичні (на відміну від емпіричних) прикмети; у яснобачення, передвістя, пристріт, зурочення та ін.

Класифікують марновірства за різними критеріями: топографічним, віковим, професійним, побутовим тощо. Вирізняють функції марновірств: пізнавальну, мотиваційну, психотерапевтичну, емоційного захисту, екзистенційну.

Дослідники вказують на тенденцію до використання наукової термінології (Як-от: енергія, інформація, сканування, космічні промені й подібне), наукових гіпотез і фрагментів знань для обґрунтування сучасних різновидів марновірства.

Оскільки марновірство неодмінно передбачає віру в деякі надприродні зв'язки або надприродну сутність реальних предметів, то в дійсності є складником усіх релігій. Одночасно марновірство розглядають як найбільш вірогідний шлях сходження особи до релігійності.

Є надзвичайно стійким явищем. Марновірство, як і містицизм, набуває особливого поширення в часи соціальної нестабільності, економічних і духовних криз, воєн, катастроф, що породжують у масовій свідомості стани тривоги, непевності, незахищеності перед майбутнім. На поведінковому рівні проявляється у повсякденних обрядодіях: носінні талісманів, татуюванні, словесних формулах, жестах (схрестити пальці, постукати по дереву), яким надають магічну силу.

Науковці характеризують посилення марновірства як потенційну перешкоду для соціальної активності й творчості, здатності особистості діяти самостійно та ініціативно, успішної соціальної адаптації.

Співвідношення марновірства і забобонів лишається предметом полеміки.

Література

Леві-Строс К. Первісне мислення / Пер. з фр. С. Йосипенка. Київ : Український Центр духовної культури, 2000. 324 с.
Шевченко Н. Ф. Психологічна специфіка марновірств // Наука і освіта. 2012. № 6. С. 223‒228. URL: https://scienceandeducation.pdpu.edu.ua/journals/2012/NiO_6_2012/2/She.htm
Маслюк А. М. Вплив забобонів на психологію українців // Вісник Національного університету оборони України. 2014. Вип. 3. С. 273–279.
Шевченко Н. Ф. Психологічний аналіз явища марновірства // Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. Психологічні науки. 2014. № 1 (7). С. 82‒95. URL: https://pedpsy.duan.edu.ua/images/PDF/2014/1/19.pdf
Масюк О. П. Забобони як містична основа сподівання // Грані. 2018. № 21 (11). С. 78–85. URL: https://grani.org.ua/index.php/journal/article/view/1286/1268
Юнг К. Структура і динаміка психічного. Київ : Центр навчальної літератури, 2022. 574 с.

Автор ВУЕ

А. М. Колодний

Покликання на цю статтю: Колодний А. М. Марновірство // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Марновірство (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 27.08.2024