Кісва

Кі́сва, кісваг (араб. كسوة‎‎ — покривало) — традиційне накриття (покров) для Кааби (священної для мусульман споруди в м. Мекка), яке щороку замінюють у місяць хаджу (9/10 числа місяця зуль-хіджа). Виготовлене з міцного чорного полотна, гаптоване золотим шитвом, що відтворює вірші Корану.

Історична довідка

Заміна кісви на нову

Частина кісви — сітара, 2016

У традиції ісламу Каабу вважають першою мечеттю на землі (першим і найдревнішим храмом для поклоніння Єдиному Богу), звідси — особливо шанобливе ставлення. За легендою, звичай накривати її покровом започаткував пророк Ісмаїл, прабатько арабів,
за 4 000 років до народження Мухаммеда.

Достеменно відомо про традицію щорічно покривати святилище з доісламських часів. У давнину різні клани м. Мекки виконували цей священний обов’язок по черзі.

За життя Мухаммеда кісву виробляли в Ємені, від доби правління другого халіфа Омара ібн аль-Хаттаба — у Єгипті (до 1961, з перервами, що були пов’язані з війнами чи переворотами, тоді кісву привозили з інших місць). Покров прибував до м. Мекки з караваном паломників із м. Каїра.

За традицією, кісву змінюють раз на рік. Проте відомо, що деякі аббасидські халіфи (див. Аббасиди) на знак пошани до Мекки замовляли нову кісву тричі на рік (Абдуллах аль-Мамун, правив 813‒833), навіть що кілька місяців (Мухаммад аль-Мутаваккіль, правив 847‒861). За часів Омеядського халіфату кісву змінювали двічі на рік.

У 1927 король Неджду і Хіджазу Абдул Азіз ібн Сауд (король Саудівської Аравії в 1932–1953) заснував спеціальну фабрику в Мецці для виробництва кісви (від 2017 — Комплекс короля Абдель Азіза «Дар аль-Кісва»). Понад 100 майстрів, привезених із Індії, упродовж року вручну виготовляли полотно на старовинних дерев’яних ткацьких верстатах та вишивали на ньому вірші Корану. 1937 фабрика припинила діяльність через відсутність сучасного обладнання, знову відкрита 1962. Натепер у центрі «Дар аль-Кісва» працюють бл. 240 ткачів (тільки чоловіки), які виготовляють щороку 2 накриття (одне — запасне). Використання традиційних (ручних) методів і матеріалів чимдалі поступається місцем новим технологіям (лабораторна перевірка ниток на якість, випробування полотна на міцність, фарбування, плетіння, розмітка гаптування тощо).

Загальні відомості

Площа покрову для Кааби — бл. 658 м², вага — бл. 820 кг (2020). Цілісне накриття зшивається з фрагментів. Історично застосовували різні форми й типи полотна. Натепер тканину для кісви виготовляють із шовку (кращий — імпортують з Італії та Німеччини) з додаванням бавовни та ін. ниток, щоб зміцнити полотно та зменшити його зношування, спричинене значною вагою і факторами довкілля.

Від поч. 13 ст. полотно фарбують у чорний колір (проте дійшли відомості про колишні білий, червоний, зелений кольори покрову), від 14 ст. — гаптують золотом і сріблом.

Горня частина (приблизно на рівні 1/3 висоти) поздовжньо прикрашена золотим шитвом, яке відтворює текст коранічного аяту: «Воістину, перший дім, зведений людьми — це дім у Бацці [Бакка — інша назва Мекки], благословення та прямий шлях для світів!» (Коран 3:96). Крім нього, гаптують, за традицією, шахаду, цілі сури Корану. Окрім золотого поясу, кісва має 17 медальйонів, на кожному з яких зображено ім'я Аллаха. Сітару (араб. سِتَارَة) — фрагмент, що закриває вхідні двері (розташовані на висоті 2,13 м на бічній північно-східній стіні Кааби), окремо прикрашають багатим шитвом (бл. 2,3 на 4,8 м). Вишивка — найвідповідальніша і найскладніша частина роботи, що забирає від 8 до 10 місяців праці майстрів. Останнім часом для проєктування шитва використовують комп’ютерну техніку, що значно пришвидшило виготовлення. На кожній кісві вказано рік за гіджрою, в якому вона використовуватиметься, ім’я короля Саудівської Аравії.

Так, у 2020 на виготовлення кісви витратили близько 670 кг шовку, бл. 150 кг золота й срібла. Вартість виробу сягнула 5 300 000 дол. США.

Після заміни стару кісву віддають хранителям Кааби (членам родини Бану Шайба, яка століттями зберігає ключі від вхідних дверей) і шаріфа Мекки. Зазвичай її розрізають на клапті — дарувати шанованим гостям, офіційним особам, музеям (як взірець ісламського декоративного мистецтва), організаціям, а також як реліквії для прочан, сувеніри. Кошти, отримані від продажу клаптиків кісви, спрямовують на благодійність. У січні 1983 Королівство Саудівська Аравія подарувало фрагмент кісви, яким завішували двері Кааби, Організації Об'єднаних Націй на знак дотримання принципів ООН та від імені ісламського світу.

У вигляді та оформленні кісви дослідники відчитують відбиття політичних, соціальних, культурних чинників тієї чи тієї епохи, розвиток мистецьких традицій, владу та амбіції володарів, які замовили її виготовлення тощо.

Додатково

Нові ініціативи комплексу «Дар-аль-Кісва» пов’язані зі застосуванням технологій роботизації, штучного інтелекту; навчанням саудівських жінок для участі у виробництві та вишивці кісви в майбутньому; відкриттям реставраційного центру тощо.

Література

Porter V. Textiles of Mecca and Medina // Hajj : journey to the heart of Islam. Cambridge : Harvard University Press, 2012. P. 257–265. URL: https://archive.org/details/hajjjourneytohea0000unse/page/n5/mode/2up
Nassar N. Dar al-Kiswa al-Sharifa: Administration and Production // The Hajj. Collected Essays / Ed. by V. Porter, L. Seif. London : The British Museum Press, 2013. P. 175–183.
McGregor R. J. A. Islam and the Devotional Object: seeing religion in Egypt and Syria. Cambridge : Cambridge University Press, 2020. 267 p.