Абдул Азіз ібн Сауд


Абду́л Азі́з ібн Сау́д

Абду́л Азі́з ібн Сау́д (араб. عبد العزيز بن سعودі‎; повне ім’я — Абдул Азіз ібн Абдуррахман ібн Файсал аль-Сауд; 1870-ті, м. Ер-Ріяд, Неджд, тепер Саудівська Аравія — 09.11.1953, м. Таїф, Саудівська Аравія) — арабський державний і релігійний діяч, емір Неджду 1902–1926, король Саудівської Аравії 1932–1953.

Абдул Азіз ібн Сауд

(عبد العزيز بن سعود)

Рік народження 1870 (приблизно)
Місце народження Ер-Ріяд, Неджд, Саудівська Аравія
Рік смерті 1953
Місце смерті Таїф, Саудівська Аравія
Напрями діяльності політика, влада державна

Життєпис

Точна дата народження невідома, у джерелах наведено різні дані — від 1867 до 1880, підтверджувані лише усними свідченнями; найімовірнішим є 1876, про що стверджував його брат, принц Абдулла. Походив із династії Саудитів, яка керувала значною частиною Аравійського півострова в 1824–1880. Після падіння династії Саудитів Абдул Азіз ібн Сауд разом із родиною перебував у Кувейті. 1902 він вирушив до м. Ер-Ріяда з групою прихильників; здійснив вдалий замах на намісника і захопив міську фортецю. Населення міста перейшло на його бік. Протягом кількох наступних років він воював проти держави Ар-Рашидів.

Перед Першою світовою війною Абдул Азіз ібн Сауд підтримав течію ваххабітів, зокрема їхнє буквальне тлумачення Корану, і зробив це вчення офіційним на підконтрольній йому території. Під час Першої світової війни налагодив контакти з британським військовим командуванням. 1920 Абдул Азіз ібн Сауд відновив бойові дії проти Ар-Рашидів. 1924 взяв під контроль регіон Хіджазу (тепер Саудівська Аравія) з м. Мекка і Медіна. 1927 на підконтрольних еміру землях проголошено Королівство Неджду і Залежних Територій (паралельна назва — Королівство Неджду і Хіджазу). 1932 землі, що перебували під його владою, об’єднано в Королівство Саудівської Аравії, в країні встановлено абсолютну монархію.

У подальші роки Абдул Азіз ібн Сауд розвинув співпрацю з американськими нафтовидобувними компаніями; прибутки використовував переважно для підтримки релігійних організацій.

Література

  1. Twitchell. Saudi Arabia. Princeton, 1958.
  2. Al-Kahtani M. Z. The Foreign Policy of King Abdulaziz (1927–1953). A Study in the International Relations of an Emerging State. Leeds, 2004.

Автор ВУЕ