Йосафата Гордашевська, сестра

Йосафа́та Гордаше́вська, сестра (блаженна Йосафата; справжнє ім’я — Михайлина; 20.11.1869, м. Лемберг, тепер м. Львів, Україна — 07.04.1919, м. Кристинопіль, тепер м. Червоноград, Україна) — релігійна діячка, подвижниця, монахиня Української греко-католицької церкви (УГКЦ), співзасновниця й перша в Україні послідовниця жіночого чернечого згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії (ССНДМ), блаженна УГКЦ.

Йосафата Гордашевська, сестра
Справжнє ім’я	Михайлина
Народження	20.11.1869
Місце народження	Львів
Смерть	07.04.1919
Місце смерті	Червоноград
Місце поховання	Червоноград
Місце діяльності	Західна Україна (історичні землі)
Напрями діяльності	подвижництво, чернече служіння, соціальна робота
Традиція/школа	Українська греко-католицька церква

Життєпис

Митрополит Андрей-Шептицький, о. Єремія Ломницький із сестрами-служебницями

Походила з міщанській багатодітної родини, мала шість сестер і двох братів. Змалку відрізнялася глибокою побожністю та інтровертністю характеру: любила молитву й самотність, у дитинстві разом із сестрою Анною грали у пустельниць. Закінчила з відзнакою католицьку школу сестер-філіціянок. Через відсутність засобів не змогла продовжити освіту, працювала на скляній фабриці у м. Львові. У вільний час продовжувала свої молитовні практики, співала в церковному хорі, катехизувала (див. Катехизація) молодих працівниць фабрики. Була активною учасницею реколекцій василіян для львівської молоді.

1888 у храмі Св. Онуфрія познайомилась із керівником реколекцій, місіонером і проповідником о. Єремією Ломницьким (1860–1916). 1889 склала річний приватний обіт чистоти, 1890 його відновила, а 1891 принесла 3-річні обіти. За порадою о. Єремії звільнилася з фабрики та вступила до школи гаптування й шиття. Відчувала сильне покликання до монашого служіння, вирішила вступити до монастиря. Єремія Ломницький, який за підтримки одновірця виношував задум створити нове — апостольське й харитативне — жіноче згромадження (майбутнє ССНДМ), порадив Михайлині стати першою сестрою й очільницею нового ордену, а не приєднуватися до василіянок (єдиної на той час греко-католицької жіночої чернечої конгрегації, притому клявзурного, а не апостольського типу).

Після роздумів Михайлина погодилась. Щоби набути необхідний досвід, від червня 1892 упродовж двох місяців вивчала чернече життя в монастирі сестер-феліціянок (Чин Римо-католицької церкви) у м. Жовкві. 24.08.1892 у церкві Св. Онуфрія у Львові у присутності о. Ломницького та ін. прийняла монаший постриг та облечини (обряд прийняття монашого одягу) першої української сестри-служебниці. Ім’я Йосафата отримала на честь священномученика Йосафата Кунцевича. Разом із сестрою Анною спроєктували і пошили рясу синього кольору, яка стала вбранням майбутньої чернечої спільноти. Одразу по облечинах сестра Йосафата відбула до с. Жужеля (тепер с. Жужеляни Червоноградського р-ну Львівської обл.), парох якого сприяв появі тут першого дому (монастиря) нового згромадження. У збудованій для нього хаті поселилося ще семеро бідних дівчат із села — постулянток, які мали пройти духовну формацію, перш ніж стати монахинями.

Меморіальна дошка сестрі Йосафаті у м. Львові

У травні 1902 митрополит Андрей Шептицький призначив Йосафату Гордашевську головною настоятелькою монастиря (попередньо обрана більшістю голосів на загальних зборах згромадження). Близько 1904 зріклася цієї посади, щоб уникнути розколу у спільноті. Довічні обіти змогла скласти тільки 1909, коли сестри нарешті гідно оцінили її роль у житті згромадження та обрали заступницею головної настоятельки.

В останні роки тяжко хворіла. Причиною смерті став туберкульоз кісток, діагностований 1914. За переказом, передбачила свою смерть у канун улюбленого свята — Благовіщення Пресвятої Богородиці.

Похована й перепохована на старому цвинтарі в м. Червонограді, під час перепоховання виявили нетлінні мощі. Після закриття цвинтаря радянською владою (1945) могилу подвижниці потайки доглядали сестри катакомбного монастиря. У листопаді 1982 мощі сестри Йосафати перенесено до каплиці в Генералаті Сестер Служебниць у м. Римі.

Діяльність

Спільно з о. Єремією Ломницьким розробила статут ССМНД з урахуванням духовних і національних потреб тогочасного галичанського соціуму (затверджений митрополитом УГКЦ Сильвестром Сембратовичем, 1892). Апостольська місія чину була виписана у загальних рисах. Сестра Йосафата упродовж усього життя шукала нових засобів місійної праці. Один із перших напрямів харитативної допомоги — лікування хворих селян. Сестри збирали лікарські трави, готували ліки, опановували правила їх використання, доглядали за хворими (зокрема, інфекційними, під час епідемій, наприклад, у 1894). Вдячні селяни називали Йосафату «наша добра сестра-лікар». 1899 сестра Йосафата закінчила державну медичну школу та курси Червоного хреста у Львівській державній лікарні, здобула диплом медсестри. Коли спільнота стала більшою, спрямовувала на курси медсестер і послушниць.

Під проводом Йосафати сестри організували сиротинці, де діти отримували початкову освіту, набували навичок і знання ремесел (перший відкрився у с. Жужель, 15.05.1893). Вели просвітницьку діяльність серед селян, щонеділі сестра Йосафата збирала молодь, читала, навчала церковного співу та набоженств. Сама шила ризи, розробила сучасний крій фелонів для греко-католицьких священників.

У наступні роки ССМНД вийшло за межі Галичини. Вже за перше десятиліття свого існування налічувало 123 монахині у 23 осередках. Йосафата Гордашевська заохочувала сестер їхати з українськими переселенцями: так, служебниці прибувають спершу до Канади (1902), згодом виконують місію на землях Королівства сербів, хорватів і словенців, Карпатської України, Бразилії, США. За життя сестри Йосафати було засновано близько 40 осередків у різних країнах, де діяли понад 400 послушниць (зокрема, у Канаді, Бразилії, Сполучених Штатах, Австралії).

Визнання

Обряд беатифікації відбувся 27.06.2001 у м. Львові під час літургії за візантійським обрядом за участі папи Івана Павла ІІ. Пам’ять блаженної вшановують 20 листопада. Частинки її мощей зберігають греко-католицькі храми в різних регіонах України.

На первісному місці поховання сестри Йосафати у м. Червонограді встановлено постамент із меморіальною таблицею і статуя Божої Матері.

У м. Львові на будинку, де мешкала Гордашевська, встановлено меморіальну дошку.

Записки св. Йосафати Михаїлини Гордашевської переклала з польської мови українською с. Дарія Градюк. Діяльності блаженної та Чину Сестер Служебниць присвячено документальний фільм «Йосафата Гордашевська. Світло з України» (2008, у 2 ч., реж. Дж. Жилян).

Додатково

Сестри Служебниці Непорочної Діви Марії — натепер найчисленніше чернече жіноче згромадження Української греко-католицької церкви. Збазоване на богослов’ї убогого Христа-Чоловіколюбця. Головні завдання — початкова освіта і релігійне виховання дітей, юнацтва та церковно-харитативна допомога нужденним (сиротинці, школи, лікарні, притулки для людей похилого віку тощо). Натепер громади сестер діють у 16 країнах світу.
Йосафата Гордашевська сама складала програму початкової освіти дітей: розучування дитячих пісень, поезій, ігор та вивчення молитов, катехизису, основ моральної поведінки. Так зародилася дошкільна освіта, яка донині є пріоритетним завданням сестер-служебниць.
Життєве кредо сестри Йосафати: «Виховувати серце народу і служити народові там, де є найбільша потреба».

Література

Великий А. Нарис Історії Згромадження СС. Служебниць П.Н.Д.М. 1892–1967. Рим : Видавництво Сестер Служебниць, 1968. 767 с.
Славута Д. Ґ. Молитва і служіння: Біографія слугині Божої Йосафати Гордашевської. Торонто : Видання Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії, 1996. 174 с.
Ващур О.-С. Горіти любов’ю. Духовний шлях Блаженної Сестри Йосафати Гордашевської. Львів : Київська Церква, 2001. 119 с.
Вітаю тебе, Україно! Пастирський візит Святішого Отця Iвана Павла II в Україну 23–27 червня 2001 року. Промови і проповіді. Львів : Свічадо, 2001. 107 с.
Роздумування і молитви сестри Йосафати. Львів : Свічадо, 2001. 48 с.
Преподобна мати Йосафата Гордашевська: ряса синьої барви // Синод єпископів Української Греко-Католицької Церкви. 2019. URL: https://synod.ugcc.ua/data/prepodobna-maty-yosafata-gordashevska-ryasa-synoy-barvy-1940/
ФільмНаВихідні: Йосафата Гордашевська світло з України // Нова Зоря. 2020. URL: https://novazoria.com.ua/?p=3734

Фільм «Йосафата Гордашевська. Світло з України». URL: https://novazoria.com.ua/?p=3734

Автор ВУЕ

О. В. Недавня

Покликання на цю статтю: Недавня О. В. Йосафата Гордашевська, сестра // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Йосафата Гордашевська, сестра (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 20.06.2024