Жованик, Андрій Євгенович

Жова́ник, Андрі́й Євге́нович (08.09.1975, м. Київ, тепер Україна — 02.08.2022, м. Соледар Бахмутського району Донецької області, Україна; похований 05.08.2022 у рідному місті) — інженер-будівельник, громадський діяч, військовослужбовець, лейтенант Збройних сил України (ЗСУ), учасник російсько-української війни, Герой України (2024, посмертно).

Жованик, Андрій Євгенович
Народження	08.09.1975
Місце народження	Київ
Смерть	02.08.2022
Місце смерті	Соледар
Місце поховання	Київ
Alma mater	Київський національний університет будівництва і архітектури
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	громадська діяльність, військова справа

Відзнаки
Відзнаки	Герой України
Ордени	Золота Зірка

Життєпис

1997 закінчив Київський державний технічний університет будівництва і архітектури (тепер Київський національний університет будівництва і архітектури).

Працював за фахом у різних організаціях, на будівельних об’єктах м. Києва.

У 2000-х брав участь у Придністровському конфлікті (див. Придністров’я) та російсько-грузинському конфлікті 2008.

Від 2014 — учасник антитерористичної операції на Сході України та операції Об’єднаних сил. Воював у лавах Добровольчого українського корпусу (ДУК) «Правий Сектор» та Окремої добровольчої чоти (ОДЧ) «Карпатська Січ».

2017–2021 удосконалював знання військової справи, зокрема закінчив курси снайперів. Брав участь у зборах резервістів танкових і десантно-штурмових військ. 2021 — командир взводу інженерно-саперної роти групи інженерного забезпечення військової частини А0281. Позивний «Татарин».

Воював у Донецькій області, зокрема біля Савур-могили, Донецького аеропорту (див. Бої за Донецький аеропорт 2014–2015), м. Авдіївки, селища Пісків, сіл Амвросіївки, Многопілля та інших.

29.06.2016 під командуванням А. Жованика взято висоту 223 на Світлодарській дузі. У цьому бою загинув В. Сліпак (Герой України, 2017, посмертно).

Громадська діяльність

Член Спілки націоналістичної української молоді (з 1991), Всеукраїнського політичного об’єднання «Державна самостійність України» (з 1993), Історичного клубу «Холодний Яр» (з 1997).

Учасник Помаранчевої революції, Революції гідності.

Багатолітній учасник вшанування героїв Холодноярської республіки.

Російсько-українська війна

Від початку широкомасштабного вторгнення РФ в Україну (24.02.2022) став на захист Київської області та столиці у лавах ОДЧ «Карпатська Січ». Від травня 2022 — у складі ДУК «Правий сектор». Разом із побратимами обороняв м. Ірпінь, утримував дорогу Ірпінь — Київ. Керував спецоперацією зі звільнення м. Чорнобиля Київської області. Стримував наступ окупантів на Чернігівсько-Броварському напрямі. Після звільнення Київщини виконував бойові завдання у Харківській області. У боях в Ізюмському районі підрозділ А. Жованика знищив два танки Т-80 (бійці пройшли в тил ворога, замінували і підірвали).

Подвиг

Був одним із керівників оборони м. Соледара. 02.08.2022 зведений загін під його командуванням з метою знищення двох ворожих підрозділів вирушив на східну околицю міста. Вступили в бій, вразили дві бойові машини піхоти та завдали втрат живій силі.

Лейтенант А. Жованик загинув у прямому стрілецькому бою.

Залишилися дружина, два сини і донька.

Нагороди та відзнаки

За особисту мужність і героїзм, виявлені в захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (24.02.2024, посмертно).

Меморіалізація

Знято документальний фільм «Андрій Жованик. Світ як воля та уява» (2022; режисер С. Дарійчук).

Письменник і громадський діяч Р. Коваль (нар. 1959; тепер Україна) про А. Жованика видав книгу «Побратима мого зачепила куля вражая» (2023). Того ж року Історичний клуб «Холодний Яр» відкрив Меморіал козакам-добровольцям, які загинули в боротьбі за Українську державу. Серед них записано А. Жованика.

На стіні будівлі київської гімназії біотехнологій № 177 встановлено меморіальну дошку А. Жованику (2023).

На честь Героя названо вулицю в м. Києві (2024), відкрито пам’ятник у сквері на вулиці Солом’янській, 24 (2025).

«АНДРІЙ ЖОВАНИК - СВІТ, ЯК ВОЛЯ ТА УЯВА».
Джерело: ютуб канал «Special Forces LEGIO V».

Джерело

Про присвоєння А. Жованику звання Герой України: Указ Президента України № 126/2024 від 24 лютого 2024 р. // Президент України. 2024. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1262024-49945

Література

Букет Є. Вшанування Героїв російсько-української війни в Києві та в Холодному Яру на Черкащині // АрміяInform. 2023. URL: https://armyinform.com.ua/2023/06/12/vshanuvannya-geroyiv-rosijsko-ukrayinskoyi-vijny-v-kyyevi-ta-v-holodnomu-yaru-na-cherkashhyni/
Кащенко В. «Андрій Жованик. Світ як воля та уява»: загиблий борець за українську справу із ССО в документальному фільмі // Україна молода. 11.01.2023. URL: https://umoloda.kyiv.ua/number/3837/188/172330
Коваль Р. Побратима мого зачепила куля вражая. Київ : Видавництво Марка Мельника, 2023. 160 с.
Коваль Р. Андрій Жованик — Герой України // Незборима нація. 2024. № 4 (458). С. 1. URL: https://nezboryma-naciya.org.ua/nn04_2024.pdf
Андрій Жованик // Київський національний університет будівництва і архітектури. URL: https://www.knuba.edu.ua/andrij-zhovanyk/

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ

Покликання на цю статтю: Жованик, Андрій Євгенович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Жованик, Андрій Євгенович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 10.02.2025