Ірпінь

Герб

Прапор

Ірпі́нь — місто, адміністративний центр Ірпінської територіальної громади Бучанського району Київської області. Місто-герой України (з 2022).

Ірпінь
Країна	Україна
Область	Київська область
Чисельність населення (тис.осіб)	62
Територія (кв.км.)	37
Уродженці	Артеменко, Людмила Михайлівна, Коляденко, Ірина Володимирівна

Ірпінь. Центр міста

Географічне положення

Завантаження мапи…

Місто розташоване в центральній частині області, на р. Ірпені.

Відстань до м. Києва — близько 25 км.

Територія — 37 км².

Історична довідка

Пам'ятник Тарасу Шевченку

Ірпінь. Центральна площа

Поблизу м. Ірпеня виявлено поселення лебедівської культури, зарубинецької культури, давньоруські пам’ятки. У Приірпінні пролягав кордон між полянами та древлянами. Постійне населення сформувалося у 16 ст. На той час на території міста й околиць були відомі с. Романівка й хутір Любка, з 19 ст. — с. Северинівка, хутори Рудня і Стоянка.

Названо за місцевою річкою. Початок сучасному місту поклав роз’їзд Ірпінь, що з’явився за будівництва залізниці Київ — Ковель наприкінці 19 ст. — на початку 20 ст. Після злиття із с. Северинівкою поселення було відоме як Ірпінські дачі.

Упродовж 1917–1921 Ірпінь мав статус міста, 1921–1930 — села.

1918–1920 влада в місті неодноразово змінювалася. 1920 остаточно встановлено радянську владу. Від 1919 — волосний центр. З 1923 належав до Гостомельського району Київської губернії, 1928–1930 — Гостомельського району Київської округи (1930–1932, після ліквідації округ, Гостомельський район підпорядковувався безпосередньо центру республіки). 1930 Ірпінь став дачним селищем. Від 1932 — у складі Київської області.

У роки Другої світової війни окупований, звільнений 1943. Річкою проходила перша лінія оборони Київського укріпленого району, де відбувалися бої.

Ірпінь віднесено до категорії міст районного підпорядкування 1956 (Києво-Святошинський район), обласного — 1962. Відтоді відбувалося формування Ірпінського регіону. Від 1967 місту були остаточно підпорядковані м. Буча (до 2007), селища міського типу Ворзель, Гостомель і Коцюбинське (усі — до 2020).

Згідно з адміністративно-територіальною реформою від 2020 Ірпінь входить до Бучанського району. Того самого року його затверджено адміністративним центром територіальної громади (відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України).

Ірпінь після звільнення. 2022 р.

«Дорога життя» — зруйнований міст через р. Ірпінь, яким містяни вибиралися з частково окупованого міста (знято у вересні 2023)

З перших днів повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну 24.02.2022 (див. Російсько-українська війна) розпочалися спроби захоплення міста. Від 04.03.2022 Ірпінь частково окуповано (див. Окупація) російськими військами. Упродовж місяця тривали бойові дії; армія Російської Федерації здійснювала авіаудари, обстріли інфраструктури тощо. Встановлено факти використання нею забороненої зброї.

У березні також проводилися евакуаційні заходи. Під час евакуації 06.03.2022 відбувся обстріл цивільного населення збройними силами Російської Федерації. Від 09.03.2022 були організовані гуманітарні коридори.

Звільнений 28.03.2022. Згодом у квітні проведено документування злочинів воєнних Російської Федерації в Ірпені, розпочато розмінування території. За оцінкою першого етапу розслідування, близько 70 % міста зазнало пошкоджень, зокрема повністю зруйновано 885 будівель. Встановлено випадки розстрілів цивільного населення. Загалом станом на травень 2022 виявлено 290 загиблих осіб.

Внаслідок військових дій на території Ірпінської територіальної громади (оцінка 2026) загинуло 39 бійців територіальної оборони, 50 військовослужбовців ЗСУ та 300 цивільних мешканців громади. Було пошкоджено 3247 будівель з яких 2613 приватних будинків, 634 багатоквартирних будинків, 16 закладів освіти, 10 об’єктів культури, 47 адміністративних будівель.

Указом Президента України від 24.03.2022 Ірпеню присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України». Цим званням відзначено подвиг, масовий героїзм та стійкість громадян, виявлені у захисті міста під час відсічі збройній агресії РФ.

Населення

Загальна кількість населення (2021, оцінка) — 62 456 осіб, густота — понад 1 680 осіб/км².

Склад населення міської ради за етнічними групами (2001, перепис): українці (89 %), росіяни (8,7 %), поляки (0,5 %) та інші.

За віковими групами (міськрада; 2021, оцінка): до 15 років — 18 %, 15–64 роки — 70 %, 65 років і більше — 12 %. За статевими групами: чоловіки (45 %), жінки (55 %).

Українську мову вважали рідною 84,8 %, російську — 14,5 % тощо (2001, перепис).

Клімат

Клімат помірно континентальний.

Середня температура січня — –5,5 °С, липня — +24 °С.

Середньорічна кількість опадів — близько 600 мм, найбільше в теплу пору року.

Господарство

Промисловість

Найбільш розвинені переробна й меблева галузі промисловості, будівництво. Переважає виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції. Виробляють також фармацевтичні препарати, харчові продукти тощо.

Серед найбільших підприємств станом на 2021 — «Планета Пластик», «Будімпекс», «Агрофарм», «Кийремпобут Плюс», «НВО "Екософт"» та інші. Здійснюється постачання електроенергії, газу й води.

Сфера послуг

У місті розташована низка магазинів, торговельно-розважальні центри, ринки. Переважає роздрібна торгівля. Працюють заклади громадського харчування (кафе, ресторани) і побутового обслуговування населення.

Діють провайдери послуг інтернету та кабельного телебачення.

Представлені філії провідних банків. Є відділення поштового зв’язку.

Розвинена мережа закладів охорони здоров’я.

Ірпінь має значний туристичний потенціал і розвинене рекреаційне господарство. Наявні санаторії, спеціальні оздоровчі комплекси, готелі, зони відпочинку.

Транспорт

Кладовище автомобілів (Автор фото: Dmitriy Malyshev)

Є однойменна залізнична станція; виконуються пасажирські й вантажні перевезення. Має сполучення, зокрема, з м. Києвом; у березні 2021 було запущено модернізовані електропоїзди на маршруті Київ — Коцюбинське — Ірпінь — Буча.

Є автовокзал. Здійснюються перевезення пасажирів автотранспортом. Організовано міські та приміські маршрути.

Транспортний зв’язок зі столицею забезпечує також міжнародна автомобільна дорога державного значення Київ — Ягодин.

Освіта, наука, культура

Наука та освіта

Є низка ясел-садків і центрів розвитку дитини. Працюють понад 20 закладів загальної середньої освіти комунальної та приватної форми власності: початкові й загальноосвітні школи, ліцеї, гімназії та інше. Представлений інклюзивно-ресурсний центр.

Окрім того, наявні навчально-виховне об’єднання, дитячо-юнацька спортивна школа, дитяча школа мистецтв, творчий простір, центр позашкільної освіти, різні студії та гуртки.

Серед закладів фахової передвищої та вищої освіти — Ірпінський фаховий коледж економіки та права, Ірпінський фаховий коледж Національного університету біоресурсів і природокористування України; Ірпінська біблійна семінарія (засновано 1991), Державний податковий університет (засновано 2021; реорганізовано, приєднано Університет державної фіскальної служби України).

Культура та мистецтво

Графіті Бенксі «Балерина» на уламку зруйнованої стіни

Діють міська публічна бібліотека імені Максима Рильського й бібліотека для дітей.

В Ірпені розташовані центральний та міський будинки культури, клуб. Відомим є Будинок творчості письменників (утворено 1935–1936). Наявні Ірпінський історико-краєзнавчий музей (засновано 1977), літературний музей Григорія Кочура (засновано 1997), приватний музей українознавства (засновано 2009).

Представлені творчі колективи (хор, ансамблі), різні гуртки та студії. Організовуються концерти, вистави, виставки й низка інших культурно-масових і освітніх заходів. Зокрема, відомі Ірпінський кінофестиваль (2003–2014), поетично-бардівський фестиваль «Ірпінський Парнас» (2017–2019) тощо. Відкрито сучасний кінотеатр.

Архітектура

Серед пам’яток архітектури — територія санаторію «Ірпінь» (маєток початку 20 ст.), дача М. Чоколова (1905; тепер Будинок творчості письменників), Свято-Троїцька церква (1910–1911), Центральний будинок культури (1954) та інше.

Спорт

2016 було відкрито міський стадіон «Чемпіон» із біговою доріжкою, майданчиками, залами для тренувань тощо. Окрім того, є комплекси і клуби, басейни та інше.

Відбуваються різні спортивні заходи, змагання.

Персоналії

В Ірпені народилися композитор К. Скороход (1921–1991), естрадна співачка Л. Артеменко, тренер А. Кукса (1952–2014), спортсменка І. Коляденко та інші.

До міста свого часу приїжджали письменники Леся Українка, Панас Мирний, І. Карпенко-Карий, а також актори М. Садовський, П. Саксаганський, М. Заньковецька та інші. У Будинку творчості працювала низка письменників, зокрема М. Рильський, М. Бажан, В. Сосюра, О. Довженко, П. Загребельний тощо.

Джерела

Про присвоєння почесної відзнаки «Місто-герой України»: Указ Президента України № 164/2022 від 24 березня 2022 р. // Президент України. URL: https://www.president.gov.ua/documents/1642022-41797.

Література

Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / Гол. ред. П. Т. Тронько. Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії АН УРСР, 1971. Т. 10: Київська область. С. 317–326.
Ірпінь — місто інвестицій: інвестиційний паспорт міста Ірпінь Київської області. Ірпінь : Виконавчий комітет Ірпінської міської ради, 2016. 56 с. URL: https://imr.gov.ua/attachments/article/9547/irpin-invest-ukr.pdf.
Зборовський А. Історія Ірпінського краю. Київ : Юніверс, 2020. 224 с.
Чисельність наявного населення України на 1 січня 2021 року. Київ : Державна служба статистики України, 2021. 50 с. URL: http://database.ukrcensus.gov.ua/PXWEB2007/ukr/publ_new1/2021/zb_chuselnist%202021.pdf.
Ірпінська міська територіальна громада. URL: https://imr.gov.ua.