Жежерін, Вадим Борисович
Жеже́рін, Вади́м Бори́сович (05.11.1946, м. Київ, тепер Україна) — архітектор, двічі лауреат Державної премії України у галузі архітектури (1991, 1998), заслужений архітектор України (з 1997), народний архітектор України (з 2004), автор низки споруд у м. Києві.
|
Жежерін, Вадим Борисович | |
|---|---|
| Народження | 05.11.1946 |
| Місце народження | Київ |
| Alma mater | Київський національний університет будівництва і архітектури |
| Місце діяльності | Україна, Київ |
| Напрями діяльності | архітектура |
| Традиція/школа | модернізм, бруталізм |
Життєпис
Народився в інтелігентній сім’ї. Син архітекторів Б. Жежеріна і Л. Гусєвої (1918; тепер РФ — 2008; Україна). 1970 закінчив архітектурний факультет Київського інженерно-будівельного інституту (тепер Київський національний університет будівництва і архітектури). 1971–2008 працював в інституті «Київпроєкт», від 1978 — головний архітектор проєктів, керівник архітектурної майстерні. 1991 мешкав в Ірландії, вивчаючи досвід організації архітектурно-будівельної діяльності. Від 1992 — керівник персональної творчої майстерні «Архітектурно-будівельна компанія "Жежерін"». 1992–1996 викладав на архітектурному факультеті Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.
Діяльність
Працює в індивідуальній архітектурній стилістиці, що поєднує модернізм з бруталізмом та зверненням до історичних архітектурних традицій, з намаганням органічно вписати сучасні споруди у сформоване архітектурне середовище. Від 1977 — член Національної спілки архітекторів України, від 1989 — голова її Київської організації. Від 1995 — дійсний член (академік) Української академії архітектури. Є фаховим, принциповим і послідовним критиком хибної містобудівної політики, що здійснюється у м. Києві протягом останніх десятиріч. Один із авторів Закону України «Про архітектурну діяльність».
Автор реалізованих проєктів понад 70-ти об’єктів (усі — у м. Києві); серед них найважливіші:
- розпланування і забудова житлового масиву «Теремки-2», мікрорайонів на житлових масивах Лівобережний та Південна Борщагівка 1972–1989;
- комплекс центральних залізничних кас та готель «Експрес» 1978–1985;
- станція метрополітену «Площа Л. Толстого» (тепер «Площа Українських героїв») 1980;
- станція метрополітену «Золоті ворота» 1989 (удостоєно Державної премії України у галузі архітектури 1991);
- реконструкція площі Льва Толстого (тепер площа Українських героїв) зі спорудженням офісного комплексу «Київ-Донбас» та інженерного корпусу метрополітену 1979–1996 (удостоєно Державної премії України у галузі архітектури 1998);
- комплексна реконструкція шести кварталів району вулиць Косіора (тепер В’ячеслава Чорновола — Дмитрівської — Павлівської 1981–1999;
- житлово-громадський комплекс «Дипломат-Холл» на вулиці Жилянській 1994–2004;
- реконструкція і забудова Бесарабського кварталу 2000–2005;
- житлові будинки на вулицях Богдана Хмельницького, Володимирській, Олександра Кониського, Павлівській 2000–2009;
- архітектурний ансамбль Спасо-Преображенського собору на вулиці Самійла Кішки 2005–2008.
Галерея
Праці
- Жежерин В. Комплекс делового цетра на площади Толстого // Архитектура и престиж. 1997. № 1–2 (5). С. 6–9.
- Жежерин В. Все на продажу, или архитектура Киева в цугцванге // Архитектура и престиж. 1997. № 1–2 (5). С. 12–13.
Література
- Вадим Жежерин // Строительство и архитектура. 1990. № 4. С. 27.
- Олейник Е. Вадим Жежерин // Архитектура и престиж. 1995. № 1. С. 5.
- Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 124–125; 166–167.
- Архитектор Вадим Жежерин // A+C: Art+Construction. 2016. № 3/4. С. 41.
Автор ВУЕ

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Жежерін, Вадим Борисович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Жежерін, Вадим Борисович (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 17.09.2024