Фосфатні руди

Фосфорит

Апатит

Фосфа́тні ру́ди — природні мінеральні утворення, які містять фосфор в таких сполуках і концентраціях, за яких їхнє промислове використання технічно можливе і економічно доцільне.

Фосфатні руди представлені головним чином фосфоритами (92,8 %) і меншою мірою апатитами (7,2 %).

Історична довідка

У світі розробку родовищ фосфатних руд для виробництва мінеральних добрив ведуть від середини 19 ст. Велика Британія була першою країною, де почалося комерційне видобування фосфатної руди (Англія, 1847). У США масштабні операції з видобування руди розпочалися у штаті Південна Кароліна у 1868, згодом — у штаті Флорида та на Заході країни.

В Україні промислову розробку родовищ фосфатних руд розпочато в 2-й половині 19 ст. на Поділлі. 1870 поблизу м. Жмеринки (тепер Вінницька область) виготовляли фосфоритове борошно. Продукція йшла переважно на експорт. 1912, після спорудження в м. Вінниці суперфосфатного заводу, почалася переробка руди на місці.

Характеристика

Породами, які містять фосфорити, є піски, глини, піщано-глинисті відклади, іноді мергелі, вапнякові пісковики, піщана крейда, вапняки, доломіти, опоки, кремені та інші. Фосфорити представлені кулястими шкаралупчастими агрегатами апатитів з радіально-волокнистою структурою серед осадових порід. Часто утворюють пласти, що складаються з окремих жил або скупчень фосфатів. Розробляють родовища з концентрацією фосфор (V) оксиду (Р₂О₅) від 2–6 до 25–34 %. Поділяються за насиченістю фосфатами та текстурними особливостями на:

• жовнові (конкреційні);
• зернисті;
• черепашкові;
• змішані;
• масивні мікрозернисті.

Розташування родовищ

У світі

Світові ресурси фосфатних руд становлять 300 млрд т (2022, оцінка). У перерахунку на Р₂О₅ світові ресурси оцінюють у 71,0 млрд т (2022). Світові загальні запаси Р₂О₅ складали 17,4 млрд т, підтверджені — 6,9 млрд т. (2003, оцінка). Найбільш багатими континентами за підтвердженими запасами є Африка — 2 475 млн т і Азія — 2 506 млн т. Америка має 1 945 млн т підтверджених запасів, Австралія — 39 млн т.

Фосфатні породи поширені переважно у вигляді осадових морських фосфоритів. Найбільші осадові родовища розташовані в Північній Африці, на Близькому Сході, в Китаї, США. Значні магматичні прояви локалізовані у Бразилії, Канаді, Фінляндії, Росії та на Півдні Африки. Великі ресурси фосфатних порід було виявлено на континентальному шельфі та підводних горах в Атлантичному та Тихому океанах.

Головні видобувні країни (2022): Китай, Марокко, США (переважають апатити — 80 %).

В Україні

У 1980–1990-х виявлено нові родовища фосфатних руд в Україні, зокрема екзогенні зернисті фосфорити в Осиківському родовищі Донецької області (потужність пластів 3–10 м, уміст Р₂О₅ — 4–13 %). Перспективними є зони в Чернігівській області та Подністров'ї. Ендогенні рідкіснометалічно-апатитові формації встановлено в Новополтавському родовищі у Запорізькій області (вміст Р₂О₅ становить 4,3 % у корінному заляганні нефелінових сієнітів та карбонатитів, 8,1 % — у корі вивітрювання).

Державним балансом запасів корисних копалин України враховано 7 родовищ фосфоровмісних руд із загальними запасами (категорії А+В+С1) 2 255 млн т руди, що містять 73 357 тис. т Р₂О₅. Запаси категорії С2 складають 645 млн т руди або 17 934 тис. т Р₂О₅.

Потреби України у фосфорних добривах оцінюють у 1,5 млн т Р₂О₅ на рік .

Застосування

Виробництво добрив є найбільшим споживачем фосфатів. Промисловість виробляє мінеральні фосфорні і складні добрива, фосфатні солі, сірчану кислоту й інші вироби. Фосфорні добрива добре впливають на збільшення кількості зав’язей, подовжують термін цвітіння, сприяють накопиченню сахаридів у плодах, поліпшуючи їх смакові характеристики.

Фосфати також використовують у кормових добавках для тварин, харчових консервантах, косметиці, фунгіцидах, кераміці, водоочищенні та металургії, для боротьби з іржею та запобігання корозії.

Література

1. Галецький Л. С. Чернієнко Н. М., Брагін Ю. М. та ін. Атлас «Геологія і корисні копалини України». Київ : Геос-ХХІ століття, 2001. 168 с.
2. Гурський Д. С. Неметалічні корисні копалини // Гурський Д. С., Єсипчук К. Ю., Калінін В. І. та ін. Металічні і неметалічні корисні копалини : в 2 т. Київ : Центр Європи, 2006. Т. 2. 552 с.
3. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
4. Сивий М., Паранько І., Іванов Є. Географія мінеральних ресурсів України. Львів : Простір М, 2013. 684 с.
5. Dixon M. W. Phosphate Rock Frontiers: Nature, Labor, and Imperial States, from 1870 to World War II // Critical Historical Studies. 2021. Vol. 8. № 2. URL: https://www.journals.uchicago.edu/doi/10.1086/716521
6. Mineral Commodity Summaries 2022. Reston : U.S. Department of the Interior ; U.S. Geological Survey, 2022. 206 p. URL: https://pubs.usgs.gov/periodicals/mcs2022/mcs2022.pdf
7. Фосфорити. Різновиди, поширення, характеристики // Інститут геології. URL: https://insgeo.com.ua/phosphoryty/

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Фосфатні руди // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Фосфатні руди (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 25.07.2025