Другої Малоросійської колегії будинок у Глухові
Дру́гої Малоросі́йської коле́гії буди́нок у Глу́хові — втрачений визначний архітектурний об’єкт, Шосткинський район, Сумська область, Україна.
Містився в центрі м. Глухова поряд із Московською фортечною брамою (не збережено).
Збудовано 1768–1782, розібрано 1831–1835.
Історична довідка
Другу Малоросійську колегію в Глухові створено 1764 як урядовий орган для управління Лівобережною Україною після відставки гетьмана К. Розумовського і скасування Катериною ІІ гетьманства. Діяла до 1786. Спорудження мурованого будинку колегії пов'язано з дiяльнiстю її президента і генерал-губернатора тодішньої Малоросії графа П. Румянцева-Задунайського. За його дорученням архітектор А. Квасов опрацював проєкт і керував будівництвом, розпочатим 1768 і завершеним в цілому 1774. Опоряджувальнi роботи тривали до 1782 пiд керiвництвом його учня Ф. Савича (1718–після 1782; тепер Україна).
Як адміністративному центру м. Глухову нищiвного удару завдала адмiнiстративна реформа 27.10.1781, за якою в тодiшнiй Малоросiї вводились загальноiмперськi форми управлiння i судiвництва, а Глухiв з 1782 перетворився на повiтове мiстечко Новгород-Сiверського намiсництва.
Катастрофiчна пожежа 07.08.1784 значно пошкодила будівлю колегії, яку не вiдновлювали; її руїни пристосували для розміщення повітових присутствених місць. Залишки величної будівлі поступово руйнувалися і 1831–1835 їх розібрали, замостивши цеглою міські вулиці.
Характеристика
Корпус колегiї був двоповерховим, П-подiбним у планi, з триповерховим центральним ризалiтом. Довжина головного фасаду сягала 142 м. Оскiльки будинок призначався для службової резиденцiї генерал-губернатора й рiзних державних установ — Генерального суду, Генеральної малоросiйської рахункової комiсiї, Канцелярiї малоросiйського скарбу, Суду земського, Глухiвського комiсарства та архiву, то його загальна розпланувальна структура була секційною — на кожну установу по секцiї. Секцiї роздiляли наскрiзнi арковi проїзди. Розпланування кожної секцiї було коридорним із двобiчним розташуванням примiщень. В архiтектурi цiєї будiвлi із застосуванням на фасадах колосального ордера вiдобразився вплив раннього класицизму: за стильовими ознаками вона була промiжною ланкою мiж бароко i класицизмом. На фундаментах розібраного будинку Другої Малоросійської колегії стоять будівлі Глухівських земських управ — повітової і міської початку 20 ст., а також офісно-торговельна будівля середини 20 ст.
Значення
Будинок Другої Малоросійської колегії в Глухові був найбільшою за розмірами будівлею у тогочасній Україні. Споруда внесла новий європейський масштаб (столичний) у забудову Глухова як адміністративного центру української автономії у складі Російської імперії.
Література
- Новаковська Н. П. Найкрупніша громадська споруда на Україні в XVIII ст. // Вісник Академії будівництва і архітектури Української РСР. 1959. № 1. С. 15–18.
- Новаковська Н. П. Педагогічна діяльність архітектора Андрія Квасова на Україні // Питання історії архітектури та будівельної техніки України. Київ : Держбудвидав УРСР, 1959. С. 148–158.
- Вечерський В. В. Втрачені об’єкти архітектурної спадщини України. Київ : Науково-дослідний інститут теорії та історії архітектури і містобудування, 2002. С. 287–288.
- Вечерський В. В. Гетьманські столиці України. Київ : Наш час, 2008. 320 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Другої Малоросійської колегії будинок у Глухові // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Другої Малоросійської колегії будинок у Глухові (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.03.2020
