Нафтові і газові родовища

На́фтові і га́зові родо́вища — сукупність покладів нафти, природного газу і конденсату, пов’язаних з однією або декількома пастками, контрольованих єдиним структурним елементом і розміщених на одній локальній площі.

Історична довідка

Перші промислові нафтові родовища Європи відкрито в Україні 1810 в м. Бориславі.

Перше газове родовище в Європі відкрито 1910, коли в передмісті м. Гамбурга в пошуках питної води пробурили глибинну свердловину. Газ, що піднявся на поверхню з глибини близько 250 м, запалав і вирвався назовні вогненними фонтанами. 1913–1930 на цьому родовищі було видобуто 250 млн м³ газу.

Загальна характеристика

Нафтове родовище

Основні параметри: геологічна будова площі родовища; розміщення локальної структури стосовно структур вищого порядку; наявність різних структурних планів; характеристика продуктивних горизонтів і флюїдоупорів; типи та кількість пасток і покладів; фазовий стан вуглеводнів у покладах, їхні запаси, густина по площі та ін. Нафтове родовище може об’єднувати декілька структурних поверхів, що значно ускладнює його розвідку й розробку та вимагає вивчення збігів у плані контурів покладів між собою і з контурами структур.

Межі суміжних нафтових родовищ проходять контурами суміжних покладів сусідніх площ.

Більшість запропонованих класифікацій нафтових родовищ ґрунтується на відомостях про тектонічні структури. Нафтові родовища повʼязані з такими основними тектонічними елементами: платформи з докембрійською (дорифейською або частково байкальською) складчастою основою; молоді платформи з палеозойською і частково байкальською складчастою основою; крайові прогини перед складчастими спорудами герцинського, мезозойського, альпійського віку; епігеосинклінальні орогенні області; епіплатформні орогенні області.

За запасами нафтові родовища поділяють на супергігантські (понад 500 млн т нафти); гігантські (від 100 до 500 млн т); великі (від 30 до 100 млн т); середні (від 10 до 30 млн т); дрібні (менше 10 млн т); непромислові (менше 1 млн т).

За кількістю покладів — однопокладові та багатопокладові.

За фазовим умістом вуглеводнів — нафтові, нафтогазові, нафтогазоконденсатні.

За видом нетрадиційних колекторів: сланцева нафта, нафтоносні піски, нафта щільних колекторів.

Газове родовище

Газове родовище — сукупність газових покладів, повʼязаних із загальними ділянками поверхні і контрольованих одним структурним елементом. Усього у світі відомо більше 10 тисяч газових родовищ, однак основні запаси газу зосереджені в небагатьох унікальних (більше 1 трлн м³) і найбільших (0,1–1,0 трлн м³) газових і газоконденсатних родовищах. За геологічним віком газоносність осадових порід розподілена так: у палеозойських відкладах — 23,5 %; у мезозойських — 65,5 %, у кайнозойських — 11,0 %. У піщаних колекторах є 76,3 % запасів, карбонатних — 23,7 %. Глинисті покришки контролюють 65,7 % запасів газу, соленосні — 34,3 %. Переважна більшість запасів газу зосереджена в пастках структурного типу.

Газові родовища класифікують:

- за складом вуглеводнів: газові, нафтогазові, газоконденсатні, газогідратні;

- за величиною початкового пластового тиску: низького тиску — до 6 МПа; середнього тиску — 6–10 МПа; високого тиску — 10–30 МПа; надвисокого тиску — понад 30 МПа;

- за дебітністю (максимально можливий робочий дебіт): низькодебітні — до 25 тис. м³/добу; малодебітні — 25–100 тис. м³/добу; середньодебітні — 100–500 тис. м³/добу; високодебітні — 500–1 000 тис. м³/добу; надвисокодебітні — понад 1 000 тис. м³/добу.

Газоконденсатні родовища розрізняють за фазовим станом, а газоконденсатні і газонафтові (нафтогазові) — за вмістом конденсату і нафти.

Газові родовища бувають одно- і багатопластові (однопокладові й багатопокладові).

Розташування родовищ природного газу в земній корі: найближче до поверхні — метан вугільних родовищ; нижче — конвенційні родовища природного та супутнього нафтового газу; ще нижче — газ, закупорений у щільних породах, під ним — шар насичених газом сланців.

Зазвичай рівні річного відбору газу з родовищ становлять 2–4 % від видобувних запасів, в окремих родовищах-регуляторах рівень річного відбору газу сягає більше 10 %.

У режимі природного виснаження кінцевий коефіцієнт газовилучення становить 85–95 %, кінцевий коефіцієнт конденсатовилучення — 30–60 %, а за сприятливих факторів — до 75 %.

У нафтогазовому родовищі сумарні запаси нафти переважають геологічні запаси газу. Поряд з нафтогазовими в розрізі родовищами можуть траплятися газонафтові, нафтові, газоконденсатні поклади.

Нафтогазоконденсатне родовище містить або одночасно самостійні газонафтові (нафтогазові) і газоконденсатні (конденсатні) поклади, або хоча б один нафтогазоконденсатний (газоконденсатний) поклад. Поряд із ним у розрізі родовища можливі газоконденсатнонафтові, газові, нафтові, газоконденсатногазонафтові поклади.

Розташування

Найбільші нафтові родовища

Гавар, Бурган (Кувейт), Болівар, Лулу-Есфандіар, Ахваз, Марун, Гашаран (Іран), Східний Кашаган, Тенгіз (Казахстан), Сафанія-Хафджі (Кувейт, Саудівська Аравія), Чиконтепек, Кантарел (Мексика), Самотлор, Ромашкіно (РФ), Закум (Об'єднані Арабські Емірати), Румайла, Кіркук, Дацин (Китай), Серір (Лівія), Прадхо-Бей (США).

Найбільші газові родовища

Маркеллус, Гейнсвіль, Пойнт-Томсон, Анадарко (США), Уренгойське, Ямбургське, Штокманівське, Бованенківське, Оренбургське та ін. (РФ), Північний / Південний Парс (Катар, Іран), Фердоус, Агаджарі, Кенган (Іран), Хассі-Рмель (Алжир), Галкиниш (Туркменістан), Шах-Деніз (Азербайджан), Гронінген, Слохтерен (Нідерланди), Дхирубхай (Індія), Ормен Ланге (Норвегія).

В Україні — Шебелинське газоконденсатне родовище.

Література

1. Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу : в 2 т. Київ : Міжнародна економічна фундація, 2004. Т. 1. 551 с.
2. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
3. Суярко В. Г. Прогнозування, пошук та розвідка родовищ вуглеводнів. Харків : Фоліо, 2015. 412 с.
4. Крупнейшие месторождения газа // Газовая профессия. URL: https://gaz-prof.ru/gas-sector/
5. Білецький В. С., Гайко Г. І. Світова історія нафтогазовидобування. Львів : Новий Світ-2000, 2025. 218 с.

Автори ВУЕ

В. С. Білецький
В. С. Бойко

Покликання на цю статтю: Білецький В. С., Бойко В. С. Нафтові і газові родовища // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Нафтові і газові родовища (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.10.2022