Штольня

Што́льня — горизонтальна (рідше — похила) гірнича виробка, яка має безпосередній вихід на земну поверхню.

Штольня

Цю підземну споруду використовують для видобутку корисних копалин, витримки і зберігання вин, як бомбосховища чи спеціальні сховища, дренажні споруди тощо.

Видобуток корисних копалин із застосуванням штолень відомий з давнини. В Україні давні штольні виявлено на Закарпатті (Мужіївський рудник) та на Донбасі (поблизу с. Широке Донецького району Донецької області).

Згадка про штольню є у книзі Г. Агриколи «Про гірничу справу і металургію» (1556).

Штольні використовували для водовідведення, провітрювання, транспортування корисних копалин.

Розрізняють штольні вентиляційні, експлуатаційні, розвідувальні, водовідливні та ін. Вони часто з’єднують рівні підземних споруд. В експлуатаційних штольнях зазвичай розміщені засоби переміщення (підйому і спуску) — сходи, ліфти, монорейки, а також комунікації. Форму й величину поперечного перерізу штольні, тип кріплення вибирають залежно від гірничо-геологічних умов. У гірництві штольні використовують так само, як стовбури шахти: розкриття родовища або покладу корисної копалини, обслуговування підземних гірничих робіт. Через штольні видають на поверхню корисні копалини, породу, матеріали, обладнання, людей і здійснюють провітрювання. Їх використовують як головні розкривні виробки при розробці родовищ у районах із гористим рельєфом.

Цитата


«Старий звичай дозволяє проводити штольні в будь-якому напрямку і будь-якої довжини. Крім того, сьогодні тому, хто перший заклав штольню, за його клопотанням надають не тільки штольневе право, але також і відвід головної копальні (головний відвід), а іноді й найближчий до копальні простий відвід. Колись власник штольні мав право на такий простір, який пролітала стріла, випущена з лука. Йому дозволялося навіть пасти на всьому цьому просторі худобу. Старовинний звичай допускав також у разі, якщо шахти ряду ділянок рудної жили не розроблялися через велику кількість вод, відвід бергмейстером на користь того, хто візьметься за проведення штольні, так званого великого поля..., яке складалося з 7 подвійних ленів (тобто 7 верів), мало 98 лахтерів у довжину і 7 лахтерів у ширину, що у добутку становить 686 ( вадратних ) лахтерів».

 (Агрикола Г. Про гірничу справу XII книг: (книги I–VI) / Пер. з лат., наук. ред. В. Білецький, Г. Гайко. Донецьк : Східний видавничий дім, 2014. 227 с.)


Література

  1. Agricolae G. De Re Metallica libri XII. Basileae : Froben, 1556. 590 p.
  2. Bischoff W., Bramann H., Dürrer F. et al Das kleine Bergbaulexikon. 7 aufl. Essen : Verlag Glückauf ; Bochum : Westfälische Berggewerkschaftskasse, 1988. 404 p.
  3. Основи технології гірничих робіт / За. ред. К. Ф. Сапицького. Київ : ІСДО, 1993. 196 с.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Гайко Г., Білецький В., Мікось Т. та ін. Гірництво й підземні споруди в Україні та Польщі. Донецьк : УКЦентр ; Донецьке відділення НТШ ; Редакція гірничої енциклопедії, 2009. 296 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Штольня // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Штольня (дата звернення: 7.12.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
21.11.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ