Гросуляр

Гросуля́р, ґроссуляр (від лат. Grossularia — аґрус) — мінерал класу силікатів. Кальцієво-алюмінієвий гранат уграндитового ряду. Напівдорогоцінний камінь.

Гросуляр
Синоніми	ґроссуляр
Клас мінералу	силікати
Колір	зелений, жовтий, коричневий, червоний
Сингонія	кубічна
Твердість	6, 5-7, 5
Блиск	скляний
Густина	3, 53–3, 60 г/см³

Історична довідка

Назву дав у 1811 А. Г. Вернер за його зелений колір.

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула: Ca₃Al₂[SiO₄]₃.

Хімічний склад (%): CaO — 37,15; Al₂О₃ — 24,19; SiO₂ — 36,86.

Фізичні властивості

Сингонія кубічна. Густина 3,53–3,60 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 6,5-7,5. Блиск скляний. Злам нерівний. Асоціації: кальцит, доломіт, епідот, кліноцоїзит, воластоніт, скаполіт, везувіаніт, діопсид, тремоліт, кварц.

Різновиди

Залежно від кольору: гесоніт — коричневий, жовтий; розоліт — блідо-рожевий, рожево-червоний; сукциніт — янтарно-жовтий; цаворит — зелений; румянцевіт — бурувато-червоний.

Походження. Розташування родовищ

Трапляється в контактових вапняках, у сланцях, нефелінових сієнітах і деяких кислих вивержених породах.

Характерний для термічно та регіонально змінених вапняних порід. Продукт кальцієвого метасоматозу. Іноді присутній в порожнинах метаморфізованих базальтів.

Поширення: Російська Федерація — у місці злиття річок Вілюй і Ахтарагда, Саха (Якутія); Італія (регіон П'ємонт); Австрія (земля Тіроль); Румунія (жудець Караш-Северін); Канада (провінція Онтаріо); США (штати Мен, Вермонт, Каліфорнія, Вашингтон). Знайдений у Мексиці, Танзанії, Кенії.

Гросуляр в Україні

Трапляється в межах Українського кристалічного щита.

Значення

Гросуляр — ювелірна сировина. В ювелірних виробах можна зустріти гросуляри різної якості, зазвичай їх відносять до напівдорогоцінного каміння.

Прозорі, гарно забарвлені кристали — дорогоцінні камені IV порядку. Найцінніші: помаранчевий гесоніт зі Шрі-Ланки, хромовий трав'яно-зелений гросуляр («пакистанський смарагд») з Пакистану і ванадієвий блакитно-зелений тсаворит з Танзанії і Кенії.

Література

Dana J., Dana E. System of Mineralogy : in 3 vol. 7th ed. New York : Wiley, 1944–1946.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Гросуляр // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Гросуляр // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Grossular / Handbook of mineralogy. URL: http://www.handbookofmineralogy.org/pdfs/grossular.pdf

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Гросуляр // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гросуляр (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 02.03.2022