Голляйн, Ганс

Голляйн, Ганс (Hollein, Hans)
Народження	30.03.1934
Місце народження	Відень
Смерть	24.04.2014
Місце смерті	Відень
Alma mater	Віденська академія образотворчого мистецтва, Іллінойський технологічний інститут, Каліфорнійський університет у Берклі
Місце діяльності	Австрія, Німеччина, США
Напрями діяльності	архітектура, дизайн
Традиція/школа	постмодернізм

Площа перед собором Святого Стефана та будинок Гааса у м. Відні

Будинок Гааса у м. Відні

Центрум банк у м. Вадуці, Ліхтенштейн

Постмодерністська колонада на Венеційському бієнале 1980

Голля́йн, Ганс (нім. Hollein, Hans; 30.03.1934, м. Відень, Австрія — 24.04.2014, там само) — архітектор, дизайнер, представник постмодернізму, автор низки споруд в Австрії та Німеччині, лауреат Прітцкерівської премії з архітектури (1985), почесний професор Віденського університету ужиткового мистецтва (з 2002).

Життєпис

Народився у сім’ї гірничого інженера. 1953 закінчив Федеральну торговельну школу у м. Відні, 1956 — Віденську академію образотворчого мистецтва. 1958–1959 навчався в Іллінойському технологічному інституті (м. Чикаго, США), 1959–1960 — у Каліфорнійському університеті в Берклі, який закінчив із дипломом магістра архітектури. У ті роки спілкувався з Л. Міс ван дер Рое та Ф. Л. Райтом. Об’їздив автомобілем територію США, відвідав там усі сім міст, що мають назву «Відень». У цих мандрах отримав важливе для подальшої творчості відчуття просторової і творчої безмежності. Дослідив архітектурні принципи створення житла корінним населенням Америки — індіанцями. Від 1963 — активний учасник мистецького життя м. Відня, організатор виставок, дискусій, автор «маніфестів», колажів. Епізодично працював у Швеції, Німеччині, США.

1964 відкрив власне архітектурне бюро у м. Відні. Став одним із зачинателів постмодернізму в європейській архітектурі. Проєктував численні інтер’єри, експозиції, музеї, школи, торговельні центри, офісні будівлі, хмарочоси тощо. Вів активну педагогічну діяльність: 1963–1964 був запрошеним професором у Вашингтонському університеті у м. Сент-Луїсі (США); 1967–1974 викладав у Дюссельдорфській академії мистецтва. 1976–2002 — професор Віденського університету ужиткового мистецтва. Від 1979 — запрошений професор у Єльському університеті, Каліфорнійському університеті в Лос-Анджелесі, Університеті штату Огайо.

Творчість

Першим самостійним реалізованим проєктом Голляйна стала 1966 мініатюрна крамниця свічок «Ретті» у центрі м. Відня, площею 14 кв. м. Його нагородили престижною Премією Рейнольдса (США) у розмірі 25 000 доларів США — унікальний випадок, коли грошовий розмір премії виявився вищим, ніж вартість об’єкта преміювання. Після того Голляйн став відомим і популярним у світі проєктувальником ексклюзивних крамниць, особливо ювелірних (зокрема й у «Вежі Трампа» у м. Нью-Йорку). Він — автор найсуперечливішої споруди у повоєнній історії Австрії — великого торговельно-розважального центру «Будинок Гааса» в історичному центрі Відня навпроти головного входу у собор Святого Стефана.

Як дизайнер проєктував меблі, створював дизайн предметів побуту, музичних інструментів (золотий рояль для Зальцбурзького фестивалю 1991), займався сценографією для фестивалів тощо. Працював як художник-графік; його графічні твори представлено у провідних музеях Європи й США (Музей сучасного мистецтва у м. Нью-Йорку).

Т в о р и:

свічкова крамниця «Ретті» у м. Відні 1965;
Міський музей Абтайберга (м. Менхенгладбах, Німеччина) 1972–1982;
Музей скла і кераміки у м. Тегерані (Іран) 1977–1978;
початкова школа цілоденного навчання на Келергассе у м. Відні 1979–1990;
постмодерністська колонада на Венеційському бієнале 1980;
Музей сучасного мистецтва у м. Франкфурті-на-Майні (Німеччина) 1983–1991;
торговельний центр «Будинок Гааса» у м. Відні 1987–1990;
посольство Австрії у м. Берліні 1997–2001;
Центрум банк у м. Вадуці (Ліхтенштейн) 1997–2002;
хмарочос Сатурна у м. Відні 2003–2004.

Нагороди та відзнаки

Почесний член Асоціації німецьких архітекторів (з 1976).

О р д е н и й м е д а л і:

Австрійський знак пошани за науку і мистецтво 1990;
Золотий знак пошани за заслуги перед м. Віднем 1994;
орден «За заслуги перед Італійською республікою» (Командорський хрест) 1996;
орден за заслуги перед Федеративною Республікою Німеччини (Великий хрест) 1997;
орден Почесного легіону (Офіцерський хрест; Франція) 2003;
Золота медаль пошани федеральної столиці м. Відня 2004
Велика золота медаль пошани за заслуги перед Австрійською республікою 2009.

П р е м і ї:

нагорода (премія) Центральної асоціації австрійських архітекторів 1967, 1968, 1976, 1979, 1984, 1989, 1990, 2000;
Архітектурна премія м. Відня 1974;
Велика державна премія Австрії з архітектури 1983;
Німецька архітектурна премія 1983;
Прітцкерівська премія з архітектури 1985.

Додатково

Син Макс Голляйн (нар. 1969, Австрія) від 2018 — директор Метрополітен-музею у м. Нью-Йорку, США. Донька Ліллі Голляйн (нар. 1972; Австрія) — співзасновниця і куратор Віденського тижня дизайну, від 2021 — генеральний директор Музею декоративно-ужиткового мистецтва у м. Відні.

Праці

Hans Hollein — Schriften und Manifeste. Herausgegeben von François Burkhardt und Paulus Manker. Wien : Universität für angewandte Kunst, 2002. 88 p.

Джерело

The Pritzker Architecture Prize. URL: https://www.pritzkerprize.com/laureates/1985#laureate-page-73

Література

Стародубцева Л. Архітектура постмодернізму: Історія. Теорія. Практика. Київ : Спалах, 1998. 208 с.
Ghirardo D. Architektura po modernizmie. Toruń; Wrocław : [b. w.], 1999. 240 s.
Bussagli M. Capire L`Architettura. Firenze : Giunti, 2003. P. 73, 107, 191.
Вечерський В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 235–239.
Weibel P. Hans Hollein. Ostfildern : Hatje, 2011. 420 p.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Голляйн, Ганс // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Голляйн, Ганс (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 31.12.2025