Гнєздилов, Василь Георгійович

Гнєздилов, Василь Георгійович
Народження	14.01.1922
Місце народження	Нижній Реут
Смерть	08.05.1999
Місце смерті	Київ
Місце поховання	Київ
Alma mater	Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура, скульптура

Відзнаки
Почесні звання	Заслужений архітектор УРСР
Лауреат Державної премії УРСР	1979

Гнєзди́лов, Васи́ль Гео́ргійович (14.01.1922, с. Нижній Реут, тепер Фатезького району Курської області, Російська Федерація — 08.05.1999, м. Київ, Україна) — архітектор і скульптор, автор низки пам’ятників в Україні, член Спілки архітекторів УРСР (з 1957), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1979), заслужений архітектор УРСР (з 1980).

Життєпис

Після закінчення школи працював 1939–1945 шкільним учителем математики й малювання. 1945–1950 навчався на архітектурному факультеті Київського державного художнього інституту (тепер Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури). Учень В. Заболотного. 1950–1960 працював архітектором у 1950–1960 працював архітектором в Українському державному науково-дослідному інституті проєктування міст «Діпромісто», 1960–1962 — в інституті «Київпроєкт» та Республіканській реставраційній майстерні; від 1962 — в інституті «Діпромісто».

Діяльність

На початку професійної діяльності працював у стилістиці радянського ретроспективізму, створивши 1952–1957 павільйон «Рослинництво», оранжерею та численні малі архітектурні форми на Виставці досягнень народного господарства УРСР у м. Києві (тепер Національний комплекс «Експоцентр України»). Від кінця 1950-х займався переважно проєктуванням архітектурних вирішень численних пам’ятників, монументів, меморіалів, пам’ятних знаків та меморіальних дощок, ставши провідним в Україні фахівцем у цій сфері. Невелику частину цього доробку, ідеологічно неприйнятну для самостійної України, знесено порядком декомунізації та дерусифікації (пам’ятник О. Пушкіну в м. Києві, монумент у м. Переяславі на честь так званого возз'єднання України з Росією тощо).

Твори:

монумент у м. Переяславі на честь так званого возз'єднання України з Росією 1961 (демонтовано 07.07.2022);
пам’ятник М. Лисенку в м. Києві 1965;
ландшафтний парк ім. 50-річчя Жовтня у м. Черкасах 1967 (удостоєно Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка 1979);
пам’ятник Б. Хмельницькому в м. Чигирині 1973;
меморіальний комплекс Вічної Слави в м. Сумах 1975;
пам’ятник Г. Сковороді в м. Києві 1976;
меморіальний комплекс Вічної Слави в м. Луцьку 1977;
пам’ятник Ярославу Мудрому в м. Білій Церкві 1985;
пам’ятник М. Коцюбинському в м. Вінниці 1989;
пам’ятник «Героям визвольної війни українського народу 1648–1654 років» у м. Жовтих Водах 1992.

Галерея

Монумент у м. Переяславі на честь так званого возз'єднання України з Росією
Ландшафтний парк ім. 50-річчя Жовтня в м. Черкасах (тепер Черкаський міський парк «Сосновий бір»)
Пам’ятник Богдану Хмельницькому в м. Чигирині
Пам’ятник Григорію Сковороді в м. Києві
Меморіальний комплекс Вічної Слави в м. Луцьку
Пам’ятник Ярославу Мудрому в м. Білій Церкві

Література

Головко В. В. Гнєздилов Василь Георгійович // Енциклопедія історії України : у 10 т. Київ : Наукова думка, 2004. Т. 2. С. 129.
Гнєздилов Василь Георгійович // Шевченківські лауреати. 1962–2007 / Авт.-упоряд. М. Г. Лабінський. 2-ге вид., змін. і допов. Київ : Криниця, 2007. С. 119–120.
Архітектура України у державних преміях 1941–2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 62–63.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Гнєздилов, Василь Георгійович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гнєздилов, Василь Георгійович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.09.2024