Гетьманська столиця

«Гетьма́нська столи́ця», Національний історико-культурний заповідник — культурно-освітній і науково-дослідний заклад, створений на базі комплексу пам’яток історії, культури та природи, пов’язаних з історією українського козацтва доби Гетьманщини. Розташований у м. Батурині, Україна.

Цитадель Батуринської фортеці.

Історична довідка

Заклад засновано відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 445 від 14.06.1993 як Державний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» і підпорядковано Чернігівській обласній державній адміністрації. Він став правонаступником Батуринського історико-краєзнавчого музею, що діяв у Будинку генерального суду (Будинок В. Кочубея) з 1973.

1996 затверджено План охоронних зон заповідника загальною площею 57 га.

Державною Комплексною програмою збереження пам’яток Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» і розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури смт Батурина (Постанова КМ України від 17.08.2002 № 1123) передбачено проведення досліджень наукових, робіт з консервації, реставрації та музеєфікації пам’яток заповідника, запобігання негативному впливу на пам’ятки екологічних процесів. Реалізація програми розпочалася 2003, розгорталася повільно. На осінь 2005 реставровано єдину пам’ятку — Будинок генерального суду (Будинок В. Кочубея). Масштабні будівельно-реставраційні роботи відновлено 2008. На виконання Указу Президента України В. Ющенка № 1131/2007 від 21.11.2007 «Про деякі питання розвитку Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» та селища Батурин» здійснено укріплення та благоустрій схилів і відбудову об’єктів Цитаделі Батуринської фортеці; створено Батуринську постійну археологічну експедицію та міжнародну літню школу молодих археологів; завершено будівельно-реставраційні роботи у Воскресенській церковно-парафіяльній школі, Воскресенській церкві в Батурині та Палаці Кирила Розумовського в Батурині.

2006 цілісний майновий комплекс Батуринського державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» розпорядженням КМ України передано зі спільної власності територіальних громад Чернігівської області в державну власність з віднесенням його до сфери управління Міністерства культури і туризму України.

2007 заповідник здобув статус національного і змінив назву на Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця».

2012 Міністерство культури України затвердило «План організації території Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» у м. Батурин Чернігівської області (з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток)».

Характеристика

Завдання заповідника «Гетьманська столиця» як культурно-освітнього закладу:

культурно-освітня та науково-дослідна діяльність у сфері охорони культурної спадщини та музейної справи;
туристична діяльність (див. Туризм);
реалізація заходів щодо охорони і збереження об’єктів історико-культурного значення;
збереження та відтворення традиційного характеру середовища, пов’язаного з історією українського козацтва доби Гетьманщини.

Пам’ятки і території

Станом на 2025 у складі заповідника 39 пам’яток культурної спадщини (серед яких 5 — національного значення). Це пам’ятки археології, архітектури, історії, садово-паркового мистецтва та монументального мистецтва. До переліку нещодавно виявлених внесено 14 об’єктів культурної спадщини заповідника.

Пам’ятки національного значення:

Палац Кирила Розумовського в Батурині;
Воскресенська церква в Батурині;
Дзвіниця Крупицько-Батуринського Миколаївського монастиря (1823–1825);
Будинок генерального суду (Будинок В. Кочубея) (17–19 ст.);
Пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 (2004); автор проєкту А. Гайдамака, скульптор М. Обезюк (1938; тепер Україна).

Палац Кирила Розумовського в Батурині;
Пам’ятник жертвам Батуринської трагедії 1708 (2004); автор проєкту А. Гайдамака, скульптор М. Обезюк (1938; тепер Україна).
Воскресенська церква в Батурині
Будинок генерального суду (Будинок В. Кочубея) (17–19 ст.)

Переважна більшість пам’яток та об’єктів культурної спадщини, що формують заповідник «Гетьманська столиця», складають чотири компактні групи, розташовані в межах історичного центру міста та його південно-східної околиці. Також до складу заповідника увійшли окремі пам’ятки, розташовані за межами м. Батурина: могила бджоляра П. Прокоповича в с. Пальчики (Ніжинського району), територія і будівлі Крупицько-Батуринського Миколаївського монастиря в с. Вербівка (Чернігівського району), територія садиби гетьмана І. Мазепи в урочищі Поросючка (с. Халимонове Ніжинського району).

У постійному користуванні заповідника 17 земельних ділянок загальною площею 34,4 га.

Музеї:

Будинок Кочубеїв (2005; нові експозиції відкрито 2007 та 2013) і парк «Кочубеївський»;
Цитадель Батуринської фортеці (2008);
Музей археології Батурина (2009);
Палац Кирила Розумовського і парк біля палацу (2009);
Музейний комплекс «Козацький двір» (2021).

Фондове зібрання

Музейна колекція заповідника нараховує понад 20 тисяч музейних предметів. У фонді музейному експонати, що ілюструють історію Гетьманщини та гетьманської столиці м. Батурина. Серед них — ікона Богородиця з Немовлям 17 ст., предмети з гетьманських резиденцій Дем’яна Ігнатовича (див. Д. Многогрішний), І. Самойловича, І. Мазепи, К. Розумовського, предмети із старшинських (див. Старшина козацька) садиб В. Кочубея та П. Орлика, фрагменти надгробка гетьмана К. Розумовського (1805, скульптор І. Мартос), універсал гетьмана К. Розумовського (1763), палаш К. Розумовського (18 ст.), барельєф П. Кочубея (1825; тепер Росія — 1892; тепер Україна) кінця 19 — початку 20 ст. (скульптор П. Забіла) тощо.

Наукове комплектування фондів здійснюють відповідно до статутних завдань заповідника зі збереження, вивчення та популяризації історії Гетьманщини. Джерелами поповнення фондового зібрання є дослідження архітектурно-археологічні м. Батурина, етнографічні експедиції зі збору предметів музейного значення, акції «Подаруй Батуринському заповіднику експонат», придбання предметів музейного значення за державні та із залученням благодійних коштів, отримання предметів в дар.

Діяльність

Напрями діяльності заповідника: пам’яткоохоронна, фондова, науково-дослідна, культурно-освітня, музейно-експозиційна, архівна, бібліотечна, видавнича, робота з громадськістю.

Нагороди та визнання

І місце в номінації «Найкраща музейна подія року — 2009» Всеукраїнської акції «Музейна подія року»;

Фіналіст акції «7 чудес України: замки, фортеці, палаци» (2011);

І місце в обласному конкурсі на найкращу профспілкову організацію Чернігівщини та переможець конкурсу Профспілки працівників держустанов України на найкращий колективний договір (2017);

І місце в номінації «Музейний заклад» конкурсу «Чернігівщина туристична: вибір року 2018».

Станом на 2024 понад 30 відзнак: грамот, подяк, нагород державних і громадських установ і організацій.

Значення

Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» —комплекс унікальних пам’яток козаччини та найбільший центр музейного туризму Північного Лівобережжя України.

Додатково

Батурин був резиденцією чотирьох українських гетьманів — Д. Многогрішного, І. Самойловича, І. Мазепи, К. Розумовського.

Батуринська трагедія перетворила м. Батурин на еталонну археологічну пам’ятку козацької доби.

2001 м. Батурин внесено до Списку історичних населених місць України.

Література

Реброва Н. Б. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця» // Батуринська старовина. Київ : Видавництво ім. О. Теліги, 2008. С. 465–475.
Україна Гетьманська в образах сучасних українських художників / Упоряд. Н. Б. Реброва, І. М. Матущак. Чернігів : [б. в.], 2011. 52 с.
Батурин: сторінки історії. 2-ге вид., допов. Чернігів : Лозовий В. М., 2012. 882 с.
Кіяшко Л. Г., Кербут Т. В. Національний історико-культурний заповідник «Гетьманська столиця»: діяльність з охорони, збереження й використання культурної спадщини // Охорона культурної спадщини історико-культурними заповідниками Чернігово-Сіверщини / За заг. ред. С. Ю. Зозулі. Київ : Центр учбової літератури, 2017. С. 48–59.

Автор ВУЕ

Н. А. Саєнко

Покликання на цю статтю: Саєнко Н. А. Гетьманська столиця // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Гетьманська столиця (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 06.01.2025