Вітбанк

Кар'єр у кам'яновугільному басейні Вітбанк

Вітба́нк (африкаанс. Witbank, від wit — білий і bank — узвишшя, хребет) — найбільший кам’яновугільний басейн у Південно-Африканській Республіці (ПАР); головна сировинна база вугільної енергетики ПАР.

Розташований на північному сході країни у межах басейну р. Оліфантс; складник Карруського басейну.

Завантаження мапи…

Історична довідка

Поклади вугілля відкрито наприкінці 19 ст. під час геологічного вивчення території Трансваалю; промислове освоєння розпочалося після заснування 1890 однойменного міста (тепер м. Емалахлені, провінція Мпумаланга). Розвиток басейну зумовлений будівництвом залізниць і формуванням паливної бази енергетики ПАР.

У 20–21 ст. наукове вивчення Вітбанку пов’язано з дослідженнями геологів Б. Кернкросса (нар. 1953), Р. Дж. Гарта, Дж. П. Вілліса та А. Т. Вілера (усі — ПАР), що присвячені седиментології, стратиграфії та геохімії вугленосних товщ формації Фрайгайд. Результати досліджень опубліковано у фахових виданнях «Південноафриканський журнал з геології» (англ. «South African Journal of Geology»), «Міжнародний журнал геології вугілля» (англ. «International Journal of Coal Geology») та університетських звітах.

Характеристика

Площа Вітбанку становить кілька тисяч квадратних кілометрів. Є найбільш освоєним і промислово значущим вугленосним басейном ПАР, що забезпечує значну частину видобутку енергетичного вугілля країни. Характерний високою концентрацією гірничодобувних підприємств та енергогенерувальних потужностей.

Геологічно приурочений до вугленосних товщ пермського періоду (див. Пермський період і пермська система) — формації Фрайгайд Карруського басейну. Вугленосна товща представлена пісковиками, алевролітами та вуглистими сланцями, сформованими в умовах болотних і дельтових ландшафтів постгляціальної Гондвани. Основні промислові пласти мають регіональне поширення і визначають промислову цінність басейну.

Вугілля Вітбанку представлено переважно бітумінозними різновидами. Переважають енергетичні марки; вугілля коксівне має обмежене поширення, антрацити відсутні.

Показники якості вугілля:

зольність (10–30 %);
уміст летких речовин (20–35 %);
сірка (зазвичай <1,5 %);
теплота згоряння (18–25 МДж/кг).

Близько половини видобутого вугілля потребує збагачення (див. Збагачення корисних копалин).

Видобування вугілля у Вітбанку здійснюють підземним і відкритим способами. Підземну розробку переважно ведуть за камерно-стовповою системою з використанням коротковибійних гірничих комбайнів і комплексної механізації. Значну частку видобування забезпечує відкритий спосіб.

Вітбанк розробляють понад 100 років. У його межах діють численні шахти й кар’єри, зосереджені переважно у Вітбанк-Мідделбурзькому вугленосному районі. Сучасний стан відзначає високий ступінь освоєності, часткове виснаження найбільш якісних запасів і перехід до повторної розробки, загострення екологічних проблем (кислотний шахтний дренаж).

Запаси і ресурси

За узагальненими даними Об’єднаного комітету з рудних запасів (англ. Joint Ore Reserves Committee) та Геологічної служби США (англ. United States Geological Survey) геологічні ресурси Вітбанку (2020-ті) становлять 15‒20 млрд т; видобувні запаси — 5–8 млрд т; видобуто — до 40–50 %.

Перспективи

Перспективи розвитку басейну пов’язані з:

удосконаленням технологій відкритого і підземного видобутку;
залученням залишкових і низькоякісних запасів;
екологічною модернізацією (очищення шахтних вод, рекультивація);
поступовим зниженням ролі вугілля у контексті переходу до відновлюваної енергетики.

Література

Cairncross B., Cadle A. B. Depositional palaeoenvironments of the coal-bearing Permian Vryheid Formation in the east Witbank Coalfield, South Africa // South African Journal of Geology. 1988. Vol. 91. № 1. P. 1–17. URL : https://journals.co.za/doi/pdf/10.10520/AJA10120750_939
Cairncross B., Hart R. J., Willis J. P. Geochemistry and sedimentology of coal seams from the Witbank Coalfield // International Journal of Coal Geology. 1990. Vol. 16. Is. 4. Р. 309 325. URL : https://pure.uj.ac.za/en/publications/geochemistry-and-sedimentology-of-coal-seams-from-the-permian-wit/?utm_source=chatgpt.com
Вітбанк // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004. Т. 3. С. 532.