Вендзилович, Мирон Дем'янович

Вендзило́вич, Миро́н Дем’я́нович (26.08.1919, с. Солинка, тепер Лєсковського повяту Підкарпатського воєводства, Польша — 08.04.1992, м. Львів, Україна) — архітектор, член Спілки архітекторів УРСР (з 1958), лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (1972).

Вендзилович, Мирон Дем'янович
Народження	26.08.1919
Місце народження	Солинка
Смерть	08.04.1992
Місце смерті	Львів
Місце поховання	Львів, Личаківський цвинтар
Alma mater	Національний університет «Львівська політехніка»
Місце діяльності	Україна
Напрями діяльності	архітектура
Традиція/школа	модернізм

Відзнаки
Лауреат Державної премії УРСР	1972

Життєпис

1931–1938 навчався у гімназії у м. Хирові, продовжив навчання в Академії образотворчого мистецтва у м. Кракові (Польща), 1945–1946 — у Краківській політехніці. 1946 переїхав до м. Львова і 1946–1949 навчався на інженерно-будівельному факультеті Львівської політехніки (тепер Національний університет «Львівська політехніка»), отримав диплом архітектора. 1949–1953 працював архітектором у м. Ужгороді в інституті «Облсільпроєкт». Від 1953 — у м. Львові: 1953–1979 працював у Львівській філії інституту «Діпромісто» головним інженером проєктів, головним архітектором установи. Від 1964 викладав у Львівському інституті прикладного та декоративного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв): від 1971 — доцент, від 1979 — завідувач кафедрою інтер’єру, від 1984 — професор цієї кафедри.

1961–1972 — голова Львівської організації Спілки архітекторів УРСР.

Діяльність

Працював у стилістиці модернізму, віддаючи перевагу простим геометричним об’ємам і лапідарним формам, не позбавленим монументальності. Цим він, як і колега по інституту А. Консулов, продовжив традицію міжвоєнного львівського функціоналізму. Автор архітектурної частини багатьох пам’ятників, монументів і меморіалів у м. Львові, Львівській та інших областях. Більшість із них пов’язано з меморіалізацією як радянських ідеологем (монумент бойової слави радянських Збройних сил у м. Львові, пам’ятники радянським воїнам у містах Галичини), так і українських діячів (пам’ятники В. Стефанику у м. Львові і в с. Русові Коломийського району Івано-Франківської області). Тепер більшість суто радянських пам’ятників знесено порядком декомунізації.

Наприкінці життя звернувся до проєктування греко-католицьких церков на основі європейських архітектурних традицій, але в сучасних формах, без копіювання історичних взірців. З огляду на це саме культові споруди (храми та дзвіниці) є найціннішою частиною творчої спадщини Вендзиловича.

Твори:

будинок Облспоживспілки у м. Ужгороді 1952–1954;
проєкт розпланування і забудови м. Долина Івано-Франківської області 1959;
адміністративна будівля (Укрземпроєкт, згодом Управління земельних ресурсів) у м. Львові 1962–1967;
будинок фізичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка 1963–1968;
спортивний корпус з басейном товариства «Динамо» у м. Львові 1969–1974;
монумент бойової слави радянських Збройних сил у м. Львові (у співавторстві) 1970 (1972 удостоєно Державної премії Української РСР імені Т. Г. Шевченка; знесено порядком декомунізації у кілька етапів у період від 17.12.2018 до 23.07.2021);
пам’ятник В. Стефанику у м. Львові (у співавторстві) 1970–1971;
церква Святих апостолів Петра і Павла у с. Липники Львівського району Львівської області 1990–1998;
церква Святих Володимира і Ольги у м. Львові 1991–1996;
церква Святих апостолів Петра і Павла у с. Зимна Вода Львівського району Львівської області 1991–2005

Галерея

Монумент бойової слави радянських збройних сил у м. Львові перед знесенням порядком декомунізації 2021
Адміністративна будівля (Укрземпроєкт) у м. Львові
Церква Святих Володимира і Ольги у м. Львові
Церква Святих апостолів Петра і Павла у с. Липники Львівської області

Література

Архітектура Львова: Час і стилі. XIII–XXI ст. / Упоряд. Ю. Бірюльов. Львів : Центр Європи, 2008. С. 616–626; 632–634.
Архітектура України у державних преміях, 1941–2007 / За заг. ред. М. М. Дьоміна, Н. М. Кондель-Пермінової, А. О. Пучкова. Київ : Центр історико-містобудівних досліджень, 2008. С. 44–45.

Автор ВУЕ

В. В. Вечерський

Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Вендзилович, Мирон Дем'янович // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Вендзилович, Мирон Дем'янович (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 26.09.2024