Біогеографія

Біогеографі́я, біологі́чна геогра́фія — наука на помежів’ї біології та географії, що вивчає закономірності географічного поширення та розподілу різних живих організмів на Землі.

Історична довідка

Засновником біогеографії як наукового напряму вважають А. фон Гумбольдта, який є також одним із основоположників географії як самостійної науки.

Характеристика

Об’єктом вивчення науки є біосфера та її компоненти, як простір планети Земля, населений живими організмами. Біогеографія вивчає географічне поширення біоценозів, характер фауни та флори окремих територій, закономірності поширення та динаміки організмів і їхніх угруповань залежно від умов географічного середовища.

У біогеографії послуговуються такими методами досліджень: порівняльно-географічні (порівняння особливостей фауни, флори різних природно-територіальних комплексів); фауністичні, флористичні та кількісні (з’ясування закономірностей розподілу біомаси та біологічної продукції); екологічні (вивчення взаємодії органічного світу з іншими компонентами природно-територіальних комплексів); історичні (аналіз змін структури біоценотичного покриву у різні часові періоди); еволюційні; картографічні (географічні закономірності розподілу організмів на планеті) та геоінформаційні.

Структура та напрями

Основними розділами біогеографії є:

  • географія організмів (як складник загальної географії організмів), що об’єднує географію мікроорганізмів (включно з грибами), фітогеографію або географію рослин, зоогеографію або географію тварин;
  • географія рослинного покриву та тваринного населення із географією мікробоценозів (включно з грибами), географією фітоценозів або географією рослинного покриву, географією зооценозів або географією тваринного населення у складі.

Іншими напрямами біогеографічних досліджень є синтетична біогеографія (географія екосистем різного рівня та біоценозів); еволюційна біогеографія; екологічна біогеографія; палеобіогеографія; тренди в біогеографії та біогеографічне прогнозування.

Література

  1. Мороз С. А. Історія біосфери Землі : у 2 кн. Київ : Заповіт, 1996.
  2. Кукурудза С. І. Біогеографія. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2006. 504 с.
  3. Halffter G., Morrone J. An Analytical Review of Halffter's Mexican Transition Zone, and its Relevance for Evolutionary Biogeography, Ecology and Biogeographical Regionalization // Zootaxa. 2017. № 4226 (1). P. 1–46.
  4. Sutton T. T., Clark M. R., Dunn D. C. et al. A Global Biogeographic Classification of the Mesopelagic Zone // Deep Sea Research Part I: Oceanographic Research Papers. 2017. № 126. P. 85–102.
  5. Loidi J., Navarro-Sánchez G., Vynokurov D. Climatic Definitions of the World’s Terrestrial Biomes // Vegetation Classification and Survey. 2022. № 3. P. 231–271.
  6. Loidi J., Vynokurov D. The Biogeographical Kingdoms and Regions of the World // Mediterranean Botany. 2024. № 45 (2). P. 1–49. URL: https://www.researchgate.net/publication/380722170_The_biogeographical_kingdoms_and_regions_of_the_world

Автор

А. С. Івченко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Івченко А. С. Біогеографія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біогеографія (дата звернення: 11.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
15.02.2025



Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶