Біоценологія

Біоценоло́гія (від біоценоз і грец. λόγος — слово, вчення) — наука, що вивчає походження, структуру, закономірності формування, функціонування й розвитку біоценозів і їх підсистем. Подекуди її розглядають як розділ біогеоценології. Термін 1918 запропонував Г. Ґамс (1893–1976; тепер Чехія — Швейцарія — Німеччина). Біоценологічні дослідження спрямовані на збереження біоти, прогнозування, моделювання розвитку й динаміки біоценозів, їхньої структури, процесів саморегуляції.

Біоценоз соснового лісу. Автор світлин Т.П. Дзюба
Степовий схиловий біоценоз. Автор світлин Т.П. Дзюба
Біоценоз соснового лісу. Автор світлин Т.П. Дзюба

Література

Дубина Д. В., Дзюба Т. П., Ємельянова С. М. та ін. Продромус рослинності України / Ред.: Д. В. Дубина, Т. П. Дзюба. Київ : Наукова думка, 2019. 784 с.
Дідух Я. П., Борсукевич Л. М., Давидова А. О. та ін. Біотопи степової зони України. Київ–Чернівці : Друк Арт, 2020. 392 с.
Senterre B., Lowry P., Bidault E. et al. Ecosystemology: A New Approach Toward a Taxonomy of Ecosystems // Ecological Complexity. 2021. Vol. 47. P. 1–20. URL: https://www.sciencedirect.com/science/article/abs/pii/S1476945X21000386?via%3Dihub
Куземко А. А., Буджак В. В., Вашеняк Ю. А. та ін. Атлас трав’яних біотопів України / Ред. А. А. Куземко. Чернівці : Друк Арт, 2022. 244 с.

Автор

Т. П. Дзюба

Покликання на цю статтю: Дзюба Т. П. Біоценологія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Біоценологія (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.06.2023