Районування

Районува́ння (від район) — поділ територій за певними ознаками: адміністративними, економічними, фізико-географічними, геологічними, гідрографічними, мінералогенічними (металогенічними), сейсмічними тощо; процес і результат розчленовування території на райони або виявлення, виділення і розмежування ареалів у будь-якому середовищі.

Районування включає спосіб диференціації існуючих територіальних одиниць із урахуванням їхньої специфіки, цін, податків, заробітної плати тощо. Поділяють на одиничне і загальне. За одиничного районування використовують яку-небудь одну провідну ознаку — компонент природного середовища або вид діяльності (галузь господарства).

Додатково

Див. також:

• Агровиробниче районування
• Агролісомеліоративне районування
• Агроґрунтове районування
• Біогеографічне районування
• Геодинамічне районування
• Геоморфологічне районування
• Гідрогеологічне районування
• Гідрографічне районування
• Гідрологічне районування
• Економічне районування
• Кліматичне районування
• Мінерагенічне районування
• Сейсмічне районування
• Фізико-географічне районування

Література

1. Енциклопедія українознавства: в 11 т. / За ред. В. Кубійовича. Париж; Нью-Йорк : Молоде життя,1955—2003.
2. Верменич Я. В. Район // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Київ : Наукова думка, 2012. Т. 9. 944 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Районування // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Районування (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.04.2024