Бєловарсько-Білогорська жупанія
Бє́ловарсько-Бі́логорська жупа́нія — адміністративно-територіальна одиниця Хорватії.
|
Бєловарсько-Білогорська жупанія (Bjelovarsko-bilogorska županija) | |
|---|---|
| Тип | Адміністративно-територіальна одиниця |
| Адміністративний центр | Бєловар |
| Країна | Хорватія |
| Площа (кв. км) | 2652 |
| Чисельність населення (тис.осіб) | 101 879 |
| Густота населення (осіб на кв.км) | 38,75 особи/км² |
| Найбільші міста | Бєловар, Дарувар, Гарешниця, Грубішно-Полє, Чазма |
Зміст
Географічне положення
Розташована на північному заході. Межує на півночі з Копривницько-Крижевецькою жупанією, на північному сході — Вировитицько-Подравською жупанією, на південному сході — Пожезько-Славонською жупанією, на південному заході Сісацько-Мославінською жупанією, на заході — Загребською жупанією. Територія — 2652 км2.
Адміністративний поділ
Поділена на 23 муніципальні утворення (5 міст, 18 громад). Міста — м. Бєловар, м. Дарувар, м. Гарешниця, м. Грубішно-Полє, м. Чазма. Громади — Берек, Дежановац, Джуловац, Герцеговац, Іванська, Капела, Кончаниця, Нова Рача, Ровіще, Северин, Сірач, Шандровац, Штефанє, Велика Писаниця, Велика Трновитиця, Великий Ґрджевац, Велико Тройство, Зринський Тополовац. Адміністративний центр — м. Бєловар.
Історична довідка
Назва Бєловарсько-Білогорської жупа́нії походить від м. Бєловар і гірського кряжу Білогор, що простягається у північній частині жупанії. В античну добу територія Бєловарсько-Білогорської жупанії, як і решта земель сучасної Хорватії, була заселена іллірійськими племенами.
Міграція слов’ян у регіон розпочалася в ранньому середньовіччі (6–7 ст.). Упродовж наступних століть регіон залишався відносно малозаселеним. У 9 ст. землі входили до Паннонської Хорватії, яка в 10 ст. увійшла до Королівства Хорватія. 1102 регіон у складі всієї Хорватії увійшов у династичну унію з Угорщиною.
Історичний центр регіону — м. Бєловар. Місто вперше згадане в історичних джерелах 1413. До 18 ст. не мало суттєвого економічного або стратегічного значення, а в 16 ст. увійшло до імперії Габсбургів.
1756 у м. Бєловарі побудовано австрійський форт, який став частиною лінії укріплень Країни (окремого адміністративного регіону на кордоні держави Габсбургів з Османською імперією). Вараждинський генералат військового кордону був заснований 01.08.1871, коли особистий посланник імператора Франца Йосифа І генерал Россенцвейг (1812−1892) передав попереднє військове управління містом Бєловар крайовому полковнику Івану Трнському (1819−1910). Цим актом територія стала частиною Хорватії. Тоді ж утворили нову жупанію — Бєловарську. У грудні того ж року на виборах до окружних зборів Іван Трнський був призначений першим великим префектом новоствореної жупанії, обіймав цю посаду до 1872.
У 1872 з’явився перший герб. 1886 на підставі Закону про організацію управління та організації повітів Бєловарський і Крижевацький були об’єднані в один — Бєловарсько-Крижевацький.
1918 регіон входив до складу Королівства Сербів, Хорватів і Словенців (від 1929 — Королівство Югославія). 1918–1922 у кордонах старого Бєловарсько-Крижевацького повіту існував Бєловарський округ (1920–1922 був частиною бановини Хорватія й Славонія). Законом від 26.06.1922 округи скасували, а королівство поділили на 33 області. 1922–1929 регіон входив до Осієцької області. Унаслідок адміністративної реформи 1929 область увійшла до новоутвореної Савської бановини (її кордони збігалися з колишньою бановиною Хорватія й Славонія).
У квітні 1941 більша частина території Хорватії була включена до складу Незалежної держави Хорватія (маріонеткова держава, підконтрольна нацистській Німеччині), за адміністративно-територіальним поділом якої регіон входив до великої жупи Білогора з центром у м. Бєловарі.
Після утворення Федеративної Народної Республіки Югославія (з 1963 — Соціалістична Федеративна Республіки Югославія) Республіка Хорватія в її складі запровадила поділ на громади, за якого кожна міська або сільська громада безпосередньо підпорядковувалася республіканському центру. 1974 було проведено адміністративну реформу (населені пункти групувалися у спільноти громад). Землі сучасної Бєловарсько-Білогорської жупанії увійшли до спільноти громад Бєловар (ділилася на 10 громад). Ліквідовано 1990. У 1992 запроваджено поділ Хорватії на 20 жупаній, однією з яких є Бєловарсько-Білогорська.
Природа
Рельєф і корисні копалини
Розташована на території високогір’я Білогори (північ і північний схід), долин річок Чесма й Ілова (захід, центр і південь), масивів гір Папук і Равна Гора (схід) та гори Мославачка (південний захід).
Тут є джерела нафти, газу, кварцового піску, глини, вод термальних тощо.
Ґрунти
Трапляються чорні, бурі ґрунти.
Річки
Через Бєловар-Білогорську жупанію протікають такі річки: Чесма (притока Лоні-Требеж), Ілова (притока Лоні-Требеж), Топліца (ліва притока Ілови), Гарешниця (притока Ілови), Велика, Бєловацька, Плавниця (усі три — притоки Чесми).
Клімат
Клімат — континентальний. Характерне жарке, сухе літо і волога, холодна зима. У січні середньодобова температура коливається від −1 °С до +3 °С, в серпні — від +20°З до +23°С.
Рослинний і тваринний світ
На цій території поширені сарна європейська, вивірка, олень, свиня дика, лисиця, лань, заєць сірий, орябок, дрізд тощо. Жупанія відома найбільшою площею прісноводних ставів у Хорватії, які є оселищами видів орнітофауни та водної рослинності, зокрема рослинних угруповань за участю плавуна щитолистого. Із понад 400 видів птахів відомих у складі орнітофауни Хорватії у Бєловарсько-Білогорської жупанії на ставках Сішчани і Блатніца зафіксовано 101 вид, 55 з яких є автохтонними (див. Автохтони у біології).
Ростуть каштани, буки, дуби, граби, клени, ясени, берези, вільха клейка та інші види дерев.
На території Бєловарсько-Білогорської жупанії є 1 охоронюваний об’єкт — Мославацька гора (з 2011 в категорії регіональний парк), де зі 155 зареєстрованих видів фауни 71 перебуває під суворою охороною, 27 — на межі зникнення (зокрема, головень європейський, саламандра плямиста), жаба прудка, кумка жовточерева (Bombina variegata)]. Серед рідкісних і зникомих рослин тут відомі осока їжакова (Carex echinata), любка дволиста (Platanthera bifolia).
Населення
Загальна кількість населення (2021, перепис) — 101 879 тис. жителів, густота — 38,75 особи/км².
Склад населення за етнічними групами (2001, оцінка): хорвати (82,6 %), серби (7,1 %), чехи (5,3 %), угорці (0,9 %). Населення зменшується.
Господарство
Промисловість
Найпоширеніші сфери промисловості — харчова, будівельна, текстильна та металообробна.
Давні традиції має текстильна промисловість. Ще 1786 німецькі та чеські майстри заснували в м. Бєловарі шовкову фабрику. Працюють низка відомих фірм — виробників готових текстильних виробів (вирізняються якістю та дотриманням модних тенденцій). На початку 20 ст. ремесла і промисловість зазнали значного розвитку.
У 21 ст. працюють молокозаводи, розвиненні борошномельно-кондитерська, виноробна сфери. Виготовляють м’ясні, макаронні вироби, пиво тощо. Виробляють меблі, пиломатеріали, фанери, паркет, фурнітуру та інші дерев’яні вироби. Оздоблюють та обробляють дротяні, чавунні вироби. Є виробництво машин для виготовлення цегли та пивоваріння.
Сільське господарство
Вирощують м’ясо-молочну худобу, овець і кіз, курей. Розвинені свинарство та рибальство (є прісноводні ставки, найпоширеніша риба — короп). Вирощують польові культури, зернові та технічні рослини. Розвивається плодівництво та виноградарство.
Сфера послуг
Поширений туризм (рибальський, сільський, полювальний тощо). Проходять ярмарки, працюють відділення банків, заклади громадського харчування, лікарні тощо.
Даруварський курорт — спеціальна лікарня медичної реабілітації з готелем, рестораном та закладами громадського харчування. Тут є кілька джерел термальної води, мінеральні грязі, критий і відкритий басейни з термальною водою.
Транспорт
Географічне положення Бєловар-Білогорської жупанії сприяє розвитку автомобільного транспорту. Зростає кількість транспортних компаній, які здійснюють перевезення вантажів і пасажирів в усіх напрямках. У м. Бєловарі є залізнична станція, невеликий аеропорт Бєловар Брезова (має одну злітно-посадкову смугу). Інші аеродроми: Чазма Грабовніца, Дарувар, Нова Рача.
Наука, освіта, культура
Наука та освіта
Працюють початкові та середні школи, училища, гімназії та технікуми.
Серед закладів освіти: Бєловарська медична школа (заснована 1959), Бєловарська комерційно-торгівельна школа (заснована у 1950-х), Бєловарська школа туризму і громадського харчування (заснована 1970), Бєловарська економічна і офісно-технічна школа (засновано 1955), Бєловарська технічна школа (заснована 1962), Даруварська технічна школа (заснована 1992), Даруварська школа економіки і туризму (заснована 1928). Біловарська музична школа ім. В. Лісінського — початкова та середня (з 1958) музична школа (щороку навчається близько 400 учнів). Даруварська музична школа функціонує з 1996 у складі Хорватського дому, а від 1999 — Народного відкритого університету. Даруварська початкова музична школа Б. Бєлінського розпочала роботу 01.07.2003. У м. Бєловарі діє Центр безперервного навчання та культури, через різноманітні навчальні програми, семінари та заходи центр заохочує громаду брати участь у культурному та освітньому житті, розвивати власні творчі ідеї. У м. Даруварі функціонує культурно-освітня установа Публічний відкритий університет (засновано 1961): пропонує різні освітні програми, організує вистави, концерти, кінопрограми, фестивалі, виставки тощо.
Культура
Народна бібліотека «Петар Прерадович» (м. Бєловар) є найстарішим культурним закладом міста і однією з найстаріших бібліотек у Хорватії: базується на залі Читального товариства (утворено 1832), від 1946 — муніципальна публічна бібліотека, є найбільшою культурною установою м. Бєловара і головною бібліотекою жупанії. Функціонують Даруварська бібліотека і читальня (засновано 1948), Хорватська бібліотека м. Гарешниця (засновано 1887), Чазмська міська бібліотека (засновано 1880). У м. Бєловарі працює Державний архів (засновано 1961). Міський музей м. Бєловара (засновано 1949) має доісторичну, античну та середньовічну археологічні колекції, що містять предмети коренської культури раннього кам’яного віку (5300‒4700 до н. е.). Історико-культурний відділ містить цінну колекцію відреставрованих антикварних меблів різних історично-стильових періодів від бароко до модерну, колекції годинників, сакральних та мистецьких предметів, зокрема й колекцію юдаїки. Бібліотека музею має колекцію понад 8 тис. книг, серед яких є старовинні та рідкісні книги 16‒18 ст. Міський музей м. Чазми (засновано 1958) має фонди з понад 16 500 предметів, розподілених у 22 колекціях (археологічна, історична, етнографічна та технічно-промислова, меморіальна, мистецтво та природнича історія тощо). Початок музичного життя в м. Бєловарі пов’язаний з військовою музикою та з ім’ям Г. Дівіша (1734; тепер Чехія — 1790; тепер Хорватія), який сформував тут військовий оркестр. Наприкінці 19 ст. в місті виникли перші співочі товариства. У м. Грубішно Поле діє Центр культури та інформації імені доктора Франьо Туджмана (засновано 1994), при ньому — фольклорний ансамбль, театральні колективи. У 1997 ентузіасти театру заснували Бєловарський театр. Проводять фестивалі та заходи: Винодар (виставка вин), чеські свята врожаю, «Дні слив і коньяку» в селищі Сірачі тощо. Від 1979 у м. Бєловарі відбувається фестиваль «Діти, радість, пісня». Щороку на початку жовтня у м. Бєловарі проходить DOKUart — фестиваль професійних документальних фільмів з Хорватії, країн ЄС і сусідніх з Республікою Хорватія країн. За 12 років було показано 170 фільмів з 25 країн і 30 хорватських прем’єр, фільми переглянули майже 16 тис. глядачів.
Пам’ятки архітектури Бєловар-Білогорської жупанії: Бєловарський собор Святої Терезії Авільської (1770), церква Святої Трійці у Даруварі (1764), церква Відвідин Пресвятої Діви Марії в Гарешниці (1753), Церква Успіння Пресвятої Діви Марії в Новій Рачі (1312), усі — у стилі бароко; церква Святої Марії Магдалини у Чазмі (1232) — у романському стилі; церква Святої Трійці в Ровище (18 ст.), церква Святої Трійці у Велико-Тройство (1779), обидві — у стилі пізнього бароко; церква Святого Йосипа в м. Грубишно-Полє (1782) — у стилі пізнього бароко і класицизму; замок Янковича у м. Даруварі (1777), Бєловарський павільйон (1943, архітектор З. Стрижич) та інші. На Мословацькій горі неподалік с. Подгарича розташований замок Гарич — руїни середньовічного замку 1256. У селищі Сірачі відкрито Парк скульптур (2008).
Спорт
Культивують футбол, атлетику легку, гандбол, марафон на човнах тощо.
Діють футбольні, тенісні, гандбольні, бадмінтоні та інші клуби, стрілецьке товариство тощо. Футбольний клуб «Бєловар» (засновано 1908) виступає на Міському стадіоні Бєловар (вміщує 4 тис. глядачів). Гандбольний клуб «Бєловар» (засновано 1955 під назвою «Партизан») — багаторазовий переможець югославських турнірів, переможець Ліги чемпіонів (1972), тепер виступає у прем’єр-лізі Хорватії.
Відбуваються: міжнародний супермарафон Загреб — Чазма, мотокрос у Подгаричі, кінний турнір у Береку.
Персоналії
У м. Бєловарі народилися скульптор В. Бакіч (1915–1992; Хорватія) — піонер сучасної абстрактної скульптури, член Югославської академії наук і мистецтва (з 1978); І. Губіян (1923; тепер Хорватія — 2009; тепер Сербія) — срібний призер Літніх Олімпійських ігор 1948 з метання молота; політик Г. Яндрокович (народився 1967); у с. Палешник неподалік м. Гарешниця — письменник, автор творів про сільське життя С. Колар (1891–1963); у м. Даруварі — католицький культурний діяч Каміло Фірінгер (1893–1984) та інші.
Джерела
- Bjelovarsko-bilogorska županija (офіційний сайт). URL: https://bbz.hr/
- Turistička zajednica Bjelovarsko-bilogorske županije. URL: https://www.tzbbz.hr/
Література
- Strugar Vl., Zdraveski G., Petrić Hr. et al. Kronologija povijesti gradova Bjelovarsko-bilogorske županije. Zagreb : Hrvatska akademija znanosti i umjetnosti, 2021. 208 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Бєловарсько-Білогорська жупанія // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бєловарсько-Білогорська жупанія (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 01.10.2024
