Брукіт

Брукіт
Синоніми	евманіт, піромелан, юманіт, юриніт
Клас мінералу	оксиди
Колір	зелено-жовтий, бурий, чорний
Форма кристалів	таблитчаста, призматична, біпірамідальна
Сингонія	ромбічна
Твердість	5–6
Блиск	від алмазного до металічного
Прозорість	прозорий (у тонких уламках), напівпрозорий, непрозорий
Густина	3, 9–4, 1 г/см³
Особливі характеристики	рідкісний

Брукі́т [від прізвища мінералога Г. Дж. Брука (англ. Brooke)], евманіт, піромелан, юманіт, юриніт — мінерал класу оксидів та гідроксидів.

Історична довідка

Брукіт увперше знайдено 1825 у Вельсі. Мінерал описав математик і мінералог А. Леві (1795–1841; Франція) і назвав його на честь мінералога Г. Дж. Брука (1771–1857; Велика Британія).

Характеристика

Хімічний склад

Полімофна модифікація (див. Поліформізм) діоксиду титану. За хімічним складом ідентичний акаогіїту, анатазу, рутилу.

Хімічна формула: TiO₂.

Елементний склад, % Ti — 60; O — 40.

Хімічний склад, %: TiO₂ — 94,09– 98,77; Ni₂O₅ і Ta₂O₅ — до 9,6; Fe₂O₃ — до 4,5.

Ізоморфні домішки: Nb, Ta, Fe.

Фізичні властивості

Сингонія ромбічна. Габітус приплюснутий, з вертикальним штрихуванням на гранях. Кристали таблитчасті, рідше — призматичні або біпірамідальні. Відомі зростання з гематитом, магнетитом, ільменітом. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 5–6. Густина — 3,9–4,1 г/см³.

Забарвлення часто нерівномірне, колір переважно жовтий, бурий, чорний. Риса — від безбарвної до буро-жовтуватої. Блиск — від алмазного до металічного. Прозорий (у тонких уламках), напівпрозорий, непрозорий. Злам — від раковистого до рівного. Спайність недосконала. Рідкісний.

За температури +750 °С переходить у рутил.

Асоціації: анатаз, гематит, кальцит, рутил, кварц, мусковіт, ортоклаз, титаніт, хлорит.

Походження. Розташування родовищ

Брукіт знаходять у вивержених породах, кристалічних сланцях, жилах альпійського типу, ґнейсах, розсипах. Присутній у контактно-метаморфічних зонах і гідротермальних прожилках; поширений уламковий мінерал.

Знахідки: Велика Британія (регіон Вельс), Франція (муніципалітет Ле-Бур-д'Уазан у регіоні Овернь — Рона — Альпи), Швейцарія (кантон Вале та інші), Австрія (земля Тіроль), Норвегія (гірське плато Гарданґервідда), Італія (регіон Лігурія), Росії (південь Уральських гір). У США поширений у штатах Арканзас (різновид призматичної форми арказит), Нью-Йорк, Массачусетс. Трапляється у Бразилії (штати Мінас-Жерайс та Баїя), Пакистані (провінція Белуджистан).

Брукіт в Україні

В Україні знайдений у Малишівському (Самотканському) родовищі (розсипне родовище ільменіт-рутил-цирконових пісків) неподалік м. Вільногірська Дніпропетровської області.

Значення

Має попит серед колекціонерів.

Додатково

Існує схожий за назвою мінерал псевдобрукіт — складний оксид заліза і титану; хімічна формула —
(Fe³⁺)₂TiO₅, або Fe₂(Ti, Fe)O₅, або Fe³⁺,Fe²⁺)₂(Ti, Fe²⁺)O₅.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Брукіт // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Донбас, 2004. Т. 1. 640 с.
Брукіт // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.
Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine. Cambridge University Press, 2021. Vol. 85. P. 291–320.
Brookite / Handbook of Mineralogy. URL: https://rruff.info/doclib/hom/brookite.pdf