Анатаз

Анатаз
Колір	коричневий, зеленкуватий, синій, сірий, чорний
Форма кристалів	призматична, таблитчаста
Сингонія	тетрагональна
Твердість	5, 5–6
Блиск	алмазний, металевий
Прозорість	прозорий
Густина	3, 79–3, 97
Особливі характеристики	напівпровідник

Аната́з (фр. anatase, від грец. ἀνάτασις — витягнення) — мінерал, одна з трьох природних поліморфних модифікацій діоксиду титану ТіО₂.

Відомий від 1738, термін увів Р.-Ж. Гаюї в 1801. Л. Н. Воклен у 1802 довів ідентичність його хімічного складу з рутилом.

Масові частки: Ті — 59,95 %, O — 40,05 %; як домішки (сумарно до 3,5 %) може містити Nb, Fe, Al, Cr, V, Sn. Утворює гостробіпірамідальні, рідше призматичні й таблитчасті кристали розміром від 0,n до 3–5 см, більш видовженої порівняно з іншими тетрагон. мінералами, форми. Сингонія — тетрагональна; параметри комірки елементарної а = 3,78–3,85 Å, c = 9,51–9,62 Å. Заломлення показники — no = 2,561, ne = 2,488;спайність — досконала за (001) та (111); твердість за Мооса шкалою твердості мінералів — 5,5–6; густина — 3,79–3,97 кг/м³. Колір коричневий, жовтувато- чи червонувато-коричневий, зеленкуватий, синій, сірий, чорний, рідко майже безбарвний; блиск алмазний, металевий.

Різновиди: анатаз ніобіїстий (містить до 21,61 % Nb₂O₅), анатаз танталистий (містить до 13 % Ta₂O₅). Анатаз — акцесорний мінерал, що трапляється в жилах альпійського типу, у породах гірських магматичних та породах гірських метаморфічних, іноді в пегматитах, а також розсипищах. Найбільші у світі родовища — у Бразилії. В Україні відомий у гранітах різних типів та пегматитах (Приазов’я, Волинь тощо), розсипищах (Приазов’я, Придніпров’я).

Застосовується в електроніці як напівпровідник. Нанопорошок анатазу — фотокаталізатор для металічних і силікатних поверхонь, зокрема так званого самоочисного скла. Промислового значення не має. Використовують як колекційний мінерал. Прозорі кристали інколи фасетують як колекційні ювелірні вставки.

Література

Бартошинский В. З., Возняк Д. К., Галабурда Ю. А. и др. Минералы Украины : краткий справочник. Киев : Наукова думка, 1990. 408 с.
Матковський О. І., Павлишин В. І., Сливко Є. М. Основи мінералогії України. Львів : Видавничий центр Львівського національного університету імені Івана Франка, 2009. 856 с.
Deer W., Howie R., Zussman J. Rock-forming Minerals. Non-silicates. Oxides, Hydroxides and Sulphides. London : Geology Society, 2011. 920 p.
Павлишин В. І., Довгий С. О. Мінералогія : у 2 ч. Київ : КНТ, 2014. Ч. 2. 528 с.