Болиголов

Боли́голов (Conium) — рід судинних рослин родини селерові (невеликий за обсягом).

Історична довідка

Рід описав у 1753 К. Лінней.

Таксономія і характеристика

До складу роду входять 6 видів.

Дворічники, рідше багаторічники. Отруйні трав’яні рослини до 1,5‒2,5 м заввишки. Коренева система стрижнева. Корінь білий, м’ясистий, зазвичай нерозгалужений, подібний до пастернаку. Стебло голе, порожнисте, пряме, зверху сильно розгалужене, смугасте, з помітними червоно-пурпуровими плямами. Листкорозміщення почергове.

Листки світло-зелені, черешкові, складні, охоплюють стебло і утворюють піхву. Для видів роду характерна гетерофілія. У перший рік росту утворюється прикоренева розетка з 1‒3-перисторозсічених, загострених листків; на цьому етапі розвитку листки часто помилково приймають за петрушку. Стеблові листки 2–3-перисторозсічені з перистонадрізаними довгастими частками.

Суцвіття — складний зонтик; зонтики численні, верхівкові та бічні на дихотомічних гілках; промені зонтиків численні (12‒20), висхідні. Пелюстки білі або жовтувато-білі, обернено-яйцеподібні або обернено-серцеподібні, верхівка загнута. Квітки діаметром близько 2 мм. Стилоподій (нижня частина стовпчика маточки) низькоконічний, стовпчики короткі, відігнуті.

Плід — яйцеподібний або широко-яйцеподібний двонасінний вислоплідник (плід, що складається з двох висячих сім’янок на помітних ніжках), трохи сплющений з боків; 5 випнутих ребер, гребені помітні, хвилясті; 3‒3,5 мм завдовжки та 2‒3 мм завширшки. Карпофор (ніжка плода, утворена здебільшого з квітконіжки та частини квітколожа) 2-щілинний, принаймні до середини. Насіння помилково приймають за аніс (прянощі). Одна рослина зазвичай продукує 1,7‒39 тис. насінин, і 40‒85 % від його загальної кількості проростає за сприятливих умов. Насіння зберігає схожість упродовж 3‒6 років після поширення.

Уся рослина має неприємний мишачий запах, особливо отруйна в період квітування — на початку плодоношення.

Географічне поширення та екологія

Природний ареал болиголова: від Європи до Сіньцзяну (див. Сіньцзян-Уйгурський район) та Західних Гімалаїв, від Північної Африки до Ефіопії. Здебільшого росте на пустищах, віддає перевагу прибережним середовищам існування у помірних регіонах Європи, Азії, Америки та Африки. У межах вторинного ареалу (Північна Америка та Південна Америка) може витісняти місцеві види рослин.

В Україні росте лише 1 вид роду — болиголов плямистий, трапляється на узбіччях доріг та полів, на смітниках, утворює зарості.

Значення

Усі види роду надзвичайно отруйні. Випадкове потрапляння будь-яких частин рослин болиголова до кормів або вживання його в їжу спричинює отруєння тварин і людей з летальними наслідками. Токсичність рослин болиголова зумовлена вмістом піперединових алкалоїдів (коніїну, конгідрину та ін.). Загальні симптоми та наслідки отруєння болиголовом: спочатку стимуляція, а згодом пригнічення центральної нервової системи (ЦНС); нудота, блювання; параліч рухових нервових закінчень; тремтіння; проблеми з рухом; сповільнення та послаблення, а пізніше прискорення пульсу; прискорення дихання; слиновиділення; мимовільне сечовиділення; судоми, кома та смерть. До 20 ст. екстракти рослин болиголова використовували як заспокійливі та спазмолітичні засоби. Через сильну токсичність рослин їх застосування як ліків було припинено.

У медицині народній болиголов вживають як протипухлинний, знеболювальний, спазмолітичний, протисудомний, заспокійливий та кровоспинний засіб; для зміцнення імунітету; при ревматизмі й подагрі.

В Україні офіційно заборонено використання болиголова.

Види роду болиголов вирощували як декоративні рослини. Завдяки декоративності квітів і привабливості їх для деяких селекціонерів, у першій половині 19 ст. болиголов плямистий як садову рослину було завезено з Європи до США.

Охорона

Види роду болиголов охорони не потребують. Міжнародний союз охорони природи (МСОП) не оцінював стан збереження роду болиголов або виду болиголов плямистий у глобальному масштабі.

Додатково

Латинська назва роду «Conium» походить від грецького слова «koneios» — обертатися або вир, і ймовірно пов’язана із запамороченням, яке виникає внаслідок отруєння рослинами болиголова.

У Греції Давній важливим особам, засудженим до смертної кари, дозволяли обирати спосіб страти. Сократ обрав отруєння трав’яним чаєм із болиголова. Його учень Платон був свідком смерті та детально описав стадії дії отрути. Опис Платона відповідає відомим на сьогодні симптомам отруєння болиголовом. Це і дозволило встановити, чим саме було отруєно Сократа.

На заході США щорічні збитки внаслідок загибелі худоби від отруєння рослинами (включно з болиголовом) становлять понад 500 млн доларів (Оцінка, 2003).

Література

1. Vetter J. Poison Hemlock (Conium maculatum L.) // Food and Chemical Toxicology. 2004. № 42. P. 1373–1382.
2. Raikos N. Conium maculatum Intoxication: Literature Review and Case Report on Hemlock Poisoning // Forensic Science Review. 2019. № 31. P. 23‒36.
3. Федорончук М. М. Чекліст флори України. 3: родини Apiaceae (= Umbelliferae), Araliaceae (Apiales, Angiosperms) // Чорноморський ботанічний журнал. 2022. Т. 18. № 3. С. 203‒221.
4. Şahin E. A., Seida I., Balcioglu Z. B. Conium maculatum, One Plant, Four Presentations: A Case Series // The American Journal of Emergency Medicine. 2026. Vol. 103. P. 26–29.

Автор ВУЕ

Т. С. Двірна

Покликання на цю статтю: Двірна Т. С. Болиголов // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Болиголов (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 16.06.2026