Бокль, Генрі Томас

Бокль (Бокл), Ге́нрі То́мас (англ. Buckle, Henry Thomas; 24.11.1821, селище Лі, тепер у межах м. Лондона, Велика Британія — 29.05.1862, м. Дамаск, тепер Сирія) — історик, один з основоположників позитивістської історіографії, один із найуспішніших шахістів-аматорів 19 ст., бібліофіл.

Бокль, Генрі Томас (Buckle, Henry Thomas)
Народження	24.11.1821
Місце народження	Лондон, Велика Британія
Смерть	29.05.1862
Місце смерті	Дамаск, Сирія
Напрями діяльності	історичні науки, шахи

Життєпис і діяльність

Народився в сім’ї торговця. Через слабке здоров’я в дитинстві й підлітковому віці отримав початкову освіту вдома. Відвідував середню школу впродовж 1835, далі займався самоосвітою. Батько погодився на це після того, як син отримав шкільну нагороду за успіхи в математиці.

1840 втратив батька. Великий спадок (20 тисяч фунтів стерлінгів; станом на 2025 це відповідає сумі у 2 млн 600 тисяч фунтів стерлінгів) дозволив Боклю займатися неоплачуваною інтелектуальною працею.

Під час подорожі континентальною Європою 1840–1841 інтенсивно вивчав європейські мови та історію європейських країн, продовживши це після повернення на батьківщину. З 1840 щоденно приділяв 10 годин читанню й вивченню мов із метою накопичення матеріалу для майбутньої книги. За власним свідченням, на пасивному рівні (читання для наукової роботи) вивчив 18 іноземних мов.

1851 визначився з форматом майбутньої праці, окресливши її як багатотомну «історію цивілізації», і розпочав безпосередню роботу над текстом. Бокль усвідомив неможливість втілення початкового задуму силами одного науковця й вирішив обмежитися історією цивілізації в Англії. Перший том дослідження видав 1857 під назвою «Історія цивілізації в Англії» («англ. History of Civilization in England»), другий — 1861 (загальний обсяг мав скласти 14 томів).

Помер від тифу під час подорожі на Близький Схід. Похований у м. Дамаску.

Після смерті дослідника за його рукописами видано збірник статей (1867), незавершений третій том «Історія цивілізації в Англії» (1868), збірки статей і нотаток на різні теми (1872; 1885).

Характеристика

Дослідження «Історія цивілізації в Англії» є одним із найяскравіших зразків позитивістської історіографії 19 ст., започатковуючи позитивістський напрям в історичній науці й історіософії.

Як позитивіст Бокль заперечував науковість більшості досліджень попередніх поколінь істориків і водночас визнавав за ними заслугу накопичення й первинної обробки фактичного матеріалу.

Бокль також заперечив як ідею божественного передвизначення історії людства, так і концепцію вільної волі людини, доводячи вплив на історію людства незмінних регулярних закономірностей, аналогічних до фізичних і хімічних законів. У роботі обстоював принципи детермінізму (географічного, психологічного тощо).

Дослідник пояснив особливий характер європейської цивілізації тим, що внаслідок дії географічних чинників (клімат, ґрунти тощо) саме в Європі людина досягла стану, коли змогла підкорити природу, а не підкорюватися їй. Бокль вважав, що психічні закони, які впливають на поведінку популяцій і зумовлюють історичні закономірності, можна досліджувати лише методами статистики з охопленням великих обсягів усереднених даних.

Науковець стверджував, що прогрес людства є неминучим, приписуючи основну роль у ньому накопиченню людством загального обсягу знань. Усі прояви культури (мистецтво, наука, релігія), на його думку, є продуктами розвитку людської цивілізації, оскільки не вони впливають на прогрес людства, а навпаки.

Заснований Боклем напрям позитивістської історіографії в англомовній академічній традиції отримав назву «наука історії» (англ. science of history) на противагу розумінню історії як суто гуманітарної дисципліни. Вживання терміна «science» підкреслює тенденцію застосування в історичному дослідженні методів і підходів, властивих природничим наукам, зокрема застосування запозиченого від Ч. Р. Дарвіна й Г. Спенсера еволюційного підходу до вивчення історії розвитку людських суспільств.

Праці Бокля перекладено основними європейськими мовами у другій половині 19 ст. Вони суттєво вплинули на становлення позитивістської історіографії в інших країнах.

Додатково

Бокль був одним із найуспішніших непрофесійних шахістів 19 ст., виявивши талант до цього виду спорту в юності.

Від 1840 до 1855 взяв участь у кількох професійних турнірах і численних окремих партіях із показником результативності 62,9 % (39 перемог, 10 нічиїх і 21 поразка на 70 партій).

На шаховому турнірі в м. Парижі в липні 1848 Бокль переміг теоретика шахів і професійного шахіста Л. Кісерицького (1806; тепер Естонія — 1853; Франція), який на межі 1840–1850-х був найрезультативнішим за кількістю перемог шахістом у світі. На Лондонському шаховому турнірі в серпні 1851 Бокль завдав поразки професійному шахісту Й. Льовенталю (1810; тепер Угорщина — 1876; Велика Британія), який входив до трійки найсильніших шахістів світу.

Був пристрасним бібліофілом. Зібрав колекцію з близько 22 тисяч томів, серед яких — численні рідкісні книги й рукописи.

Праці

History of Civilization in England. London, 1851–1868. Vol. 1–3. 1780 p.
The Miscellaneous and Posthumous Works of Henry Thomas Buckle. London, 1872. Vol. 1–3. 1970 p.; London, 1885. Vol. 1–2. 952 p.

Література

Sent-Aubyn G. R. A Victorian Eminence : The Life and Works of Henry Thomas Buckle. London : Barrie, 1958. 229 p.
Semmel B. H. T. Buckle : The Liberal Faith and the Science of History // The British Journal of Sociology. 1976. Vol. 27. № 3. P. 370–386.
Hesketh I. Weapons of Another Kind : Henry Thomas Buckle and the Case of Thomas Pooley // Left History. 2010–2011. Vol. 15. № 1. P. 87–110.
Fahey D. M. Three Victorian Historians : Hallam, Buckle, Gardiner. Newcastle upon Tyne : Cambridge Scholars Publishing, 2025. 188 p.

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ

Покликання на цю статтю: Бокль, Генрі Томас // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бокль, Генрі Томас (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.08.2026