Бодгісаттва

Бодгісаттва Авалокітешвара
Бодгісаттва Ваджрапані
Бодгісаттва Манджушрі

Бодгіса́ттва (санскр. बोधिसत्त्व — просвітлена істота, від санскр. बोधिбодгі, тобто пробудження, просвітлення, і санскр. सत्त्वсаттва, тобто існування, реальність) — у міфології та філософії буддизму — людина (ширше — істота), що вирішила вийти із кола сансари і досягти просвітлення, стану будди.

У Магаяні

У буддійських текстах бодгісаттви — уособлення співстраждання й милосердя, діяльні сили, що сприяють досягненню вищого духовного стану бодгі.

Релігійний ідеал бодгісаттви притаманний послідовникам Магаяни (на відміну від прибічників Хінаяни або Тхеравади, де таким ідеалом є архат). За вченням Хінаяни, людина просувається шляхом до просвітлення лише завдяки власним зусиллям, натомість у Магаяні — її підтримують і супроводжують бодгісаттви, сповнені співчуття до її страждань. В лоні цього уявлення сформувалася нова буддійська ідея про те, що духовні заслуги передаються іншим особам, а це збагачує і вірянина, й того, хто ділиться заслугами.

Ідеал бодгісаттви в період ранньої Магаяни заступав навіть ідеали нірвани і «буддості» (природи Будди, buddhatva). Найвідоміші боддгісаттви буддійського пантеону — АвалокітешвараВаджраяні вваажається головним у світовий період між нірваною Будди Шак’ямуні і майбутнім народженням Будди Майтреї), Манджушрі, Ваджрапані.

До бодгісаттв відносять:

  • клас небесних істот, які досягли просвітлення, але продовжують народжуватися в сансарі, щоб допомоги іншим істотам звільнитися;
  • особливу категорію ченців (часом і мирян), які склали обітницю досягти просвітлення не для себе особисто, а зі співчуття до інших істот.

Етичні імперативи

Розуміння шляху бодгісаттви в Магаяні наповнювалося новими етичними вимогами та ідеалами поведінки. За панівними уявленнями, бодгісаттви свідомо обмежують себе найсуворішими обітницями заради блага всіх інших істот.

На шляху бодгісаттви людина повинна відмовитися від «чотирьох хибних ідей» (про незмінне серед мінливого, про можливість щастя серед страждань, про вічність душі-атмана та про прекрасне серед потворного) та зростити у своїй свідомості «три корені блага»:

1) волю до просвітлення у співчутливому розумі;

2) цілковиту чистоту намірів і вольових зусиль;

3) відмову від «Я» і «моє», абсолютну безкорисливість.

Майбутній бодгісаттва має послідовно пройти 10 стадій (бгумі) духовного зростання, на яких поступово набуватиме «божественних якостей». Останні тлумачать як 10 видів влади: над власним життям, розумом, поведінкою, свідомим майбутнім народженням, схильностями, діяннями, а також опанування Закону (див. Дгарма), оволодіння надприродними здібностями, медитацією, знанням.

Бодгісаттва на шляху вдосконалення має набути 10 видів сили: терпимість, інтуїцію, зречення, зосередження, доброчесність, практику, а також вроджену, аналітичну, споглядальну і розумову сили.

У тибетському буддизмі розвинуто вчення про «сім скарбів бодгісаттви»: відданість, вимогливість до себе, щедрість, вивчення, гідна поведінка, скромність, мудрість.

У Хінаяні

Ранньо-буддійські школи Хінаяни вважали бодгісаттвами, крім Будди Шак’ямуні (до його просвітлення) і Будди прийдешнього — Майтреї, ще різну кількість будд (від 5 до 24), які закінчили світові періоди.

Додатково

Більшість бодгісаттв пошановують як таких, що втілилися в реальних історичних діячів — царів, очільників буддійських шкіл, настоятелів монастирів (особливо в тибето-монгольському буддизмі). З часом була усталена особлива процедура вибору і пошуку майбутнього втілення бодгісаттви. Зокрема, вищий духовний ієрарх Тибету — далай-лама — вважається живим втіленням бодгісаттви Авалокітешвари.

Література

  1. Андросов П. В. Будда Шакьямуни и индийский буддизм. Современное истолкование древних текстов. Москва : Восточная литература, 2001. 508 с.
  2. Gethin R. M. L. The Buddhist Path to Awakening. 2nd ed. Oxford : Oneworld, 2001. 382 р.
  3. White K. R. The Role of Bodhicitta in Buddhist Enlightenment: Including a Translation into English of Bodhicitta-sastra, Benkemmitsu-nikyoron, and Sammaya-kaijo. New York : The Edwin Mellen Press, 2005. 504 р.
  4. Пятигорский А. Буддийская философия мысли / Пер. с англ. С. Остапенко. Москва : КоЛибри ; Азбука-Аттикус, 2020. 384 с.
  5. Стрелкова А. Ю. Буддизм: філософія порожнечі. 2-ге вид., допов. Київ : Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», 2020. 408 с.

Автор ВУЕ

В. В. Титаренко


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Титаренко В. В. Бодгісаттва // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бодгісаттва (дата звернення: 21.10.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
01.03.2021


Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ