Бобриківське золоторудне родовище

Бобри́ківське золотору́дне родо́вище — золотоносні поклади поблизу с. Бобрикового Ровеньківського району Луганської області, Україна.

Характеристика

Руди комплексні, золото-срібло-свинцеві, арсеновмісні, окисненого типу. Масова частка корисних компонентів змінюється в межах: золото — 2–12 г/т, срібло — 12–188,0 г/т, свинець — 0,7–5,7 %.

За ступенем окиснення з поверхні на глибину виділяють три типи руд:

• окиснені (понад 70 % сульфідів перетворені в сульфати і карбонати);
• змішані (окиснено від 30 до 70 % сульфідів);
• первинні сульфідні руди (окиснено менше 30 % сульфідів).

Основна шкідлива домішка — арсен. Виділено два мінералогічні типи руд:

• малоарсеновмісні (з масовою часткою арсену 0,1–0,5 %);
• арсеновмісні (з умістом арсену понад 0,5 %).

Породи висококремнієві і високоглинисті. Масова частка кремнезему — 44–65 %, глиноземів — 11–16 %, оксиду заліза — 7–16 %. Усі проби містять сульфідну і сульфатну сірку. Свинець присутній у галеніті, англезиті, церуситі, плюмбоярозиті, бедантиті.

Основні мінерали-носії золота в окиснених золотовмісних рудах Бобриківського родовища: галеніт, гідрослюда, скородит, ярозит, гетит.

Золото представлене крупним (76,8 %), дрібним (23,2 %) і тонким різновидами. Серед крупного золота переважають зерна розміром 0,1–0,49 мм (61,7 %); серед дрібного 62,3 % становлять золотини розміром 0,029–0,056 мм. Форма золотин неправильна, луската. Крупні золотини — овальні або округлі коржі, розвальцьовані у процесі подрібнення.

Розташування. Запаси

Розташоване в межах Нагольного кряжа. Золоте зруденіння локалізоване в гідротермально змінених піщано-глинистих породах карбону південного крила Бобриківської брахіантикліналі. Спільно із золотом трапляються численні мінерали гідротермального походження. Родовище має прожилково-вкраплений тип золотого зруденіння, яке локалізується в кварц-анкерит-сульфідних жилах і прожилках, а також у гідротермально змінених вмісних породах. Золото присутнє в різних морфогенетичних типах піритів та метакристалах арсенопіриту. У піщано-глинистих сланцях золото трапляється в зоні окиснення. Самородне золото асоціює з піритом, кварцом, анкеритом, сфалеритом, халькопіритом, бурнонітом, бляклими рудами, буланжеритом, флоренситом.

Станом на 2020 запаси золота на родовищі враховані Державним балансом запасів корисних копалин України. За попередніми оцінками, з родовища можна видобувати за місяць до 10 000 т золотоносної руди, з якої може бути вилучено близько 50 кг золота.

Руди Бобриківського родовища доцільно збагачувати за гравітаційно-гідрометалургійною схемою (див. Збагачення корисних копалин).

Додатково

На території Бобриківського золоторудного родовища є кар’єр, де видобували золото. Потребує нагляду. Очікує офіційного затвердження як геологічна пам’ятка природи.

Література

1. Білецький В. С. Золотодобувна підгалузь України // Донецький вісник Наукового товариства ім. Шевченка. 2002. Т. 2. С. 198–201.
2. Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004. Т. 3. 752 с.
3. Геологічні пам’ятки України : в 4 т. / За ред. В. І. Калініна, Д. С. Гурського, І. В. Антакової. Львів : Західно-Український Консалтинг Центр, 2011. Т. 4. С. 240–260.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Бобриківське золоторудне родовище // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бобриківське золоторудне родовище (дата звернення: 11.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 08.02.2023