Блондель, Нікола-Франсуа
Блонде́ль, Нікола́-Франсуа́ (фр. Blondel, Nicolas-François; 15.06.1618, м. Рібмон, тепер регіон
О-де-Франс, Франція — 21.01.1686, м. Париж, Франція) — архітектор, військовий інженер, математик, бригадний генерал (з 1652), асоційований член Королівської академії наук (з 1669).
|
Блондель, Нікола-Франсуа (Blondel, Nicolas-François) | |
|---|---|
| Народження | 21.01.1686 |
| Місце народження | Рібмон |
| Смерть | 21.01.1686 |
| Місце смерті | Париж |
Життєпис
Народився в сім’ї адвоката, мера м. Рібмона. Вивчав математику та іноземні мови.
У віці 17 років розпочав військову кар’єру. Від 1640, за дорученням кардинала А. де Рішельє, досліджував фортифікацію в Португалії, Іспанії, а також Італії, де познайомився з Галілео Галілеєм.
1647 командував артилерією під час морської експедиції проти іспанців поблизу м. Неаполя (тепер Італія).
Був вихователем майбутнього політика Л.-А. де Ломені де Брієнна (1635–1698; Франція); подорожував з ним країнами Північної та Центральної Європи (1652–1656); у 1660-х здійснив навчальну подорож Європою з сином міністра Ж.-Б. Кольбера.
З 1656 викладав математику й фортифікацію у Королівському колежі (тепер Колеж де Франс).
За завданням кардинала Дж. Мазаріні, 1657–1663 відвідав із дипломатичними (насправді — розвідувальними) місіями міста Рим, Венецію, князівства Італії, Османську імперію (зокрема Єгипет, Грецію, Сербію та м. Стамбул), королівства й князівства Священної Римської імперії, Річ Посполиту, Пруссію, Лівонію, Московське царство, цікавився фортифікацією та артилерією. Був французьким послом у Данії (1659–1663).
Призначений королівським морським інженером (1664); опікувався укріпленнями портів у Нормандії (Шербур, Гавр), Бретані та на Антильських островах (Мартиніка, Гваделупа, Гаїті).
Перший директор і професор Королівської академії архітектури (з 1671); відтоді займався викладацькою діяльністю та теоретичними дослідженнями з архітектури.
1673 був вчителем математики великого дофіна Людовика (1661–1711; Франція).
Діяльність
Як військовий інженер брав участь у проєктуванні нового океанського порту Рошфор (тепер регіон Нова Аквітанія, Франція). На посаді директора Королівської академії архітектури сформулював керівні теоретичні позиції та практичні рекомендації у сфері архітектури.
Як математик вважав, що красу архітектури можна математично розрахувати й радив не покладатися в цьому на інтуїцію майстрів-будівничих та їхнє відчуття архітектоніки. Головним твором, завдяки якому Блондель увійшов до історії світової архітектури, став його п’ятитомний «Курс архітектури» (1675). Практичне значення мав уперше зроблений ним і тут опублікований математичний розрахунок сходів (т. з. формула Блонделя). Значним теоретичним доробком стали сформульовані ним основні постулати класицизму, проникнуті духом картезіанського (див. Картезіанство) раціоналізму:
- краса є властивою природі речей і не залежить від людських смаків і поглядів;
- закони краси можна збагнути засобами розуму (в архітектурі — за допомогою математики);
- закони краси вже визначили зодчі античності, тому доцільніше вивчати античну архітектурну спадщину, а не природу;
- слід виробити чіткі правила, незмінні канони, яких неухильно дотримуватися.
Краса архітектури для Блонделя полягала в симетрії та правильно розрахованих пропорціях архітектурної споруди, незалежно від її репрезентативності. Попри орієнтацію на античну спадщину, він застерігав від копіювання архітектурних здобутків греко-римської класики, висував перед французькою архітектурою мету не просто зрівнятися з витворами античності, а й перевершити їх.
Як теоретик архітектури був активним учасником початкового етапу великої суспільної дискусії останньої третини 17 ст., відомої під назвою «Суперечки (сварки) стародавніх і сучасних», предметом якої було оцінювання переваг мистецтва (архітектури, драматургії, живопису, літератури) античності та тогочасної Франції. Фактично йшлося про універсалізм і національні риси в мистецтві та архітектурі. Парадоксально, що Блондель, який був опонентом К. Перро й належав до табору прихильників «стародавніх», обстоював самобутність і високу якість французької архітектури.
Пам’яткою архітектурної творчості Блонделя є тріумфальна арка Сен-Дені в м. Парижі, зведена 1672 на честь військових перемог короля Людовика XIV.
1669–1676 разом із учнем П. Бюлле (1639–1716; Франція) опрацював проєкт реконструкції м. Парижа, відомий як «План Бюлле і Блонделя». У ньому запропоновано влаштувати півкільце великих бульварів на правобережжі р. Cени трасою фортечних валів, ліквідованих 1670.
Закладені Блонделем теоретичні й організаційні засади розвитку французької архітектури дозволили Франції наприкінці 17 ст. перехопити в Італії першість у розвитку світової архітектури й утримувати її до 20 ст.
Визнання
Іменем Блонделя 1864 названа вулиця в м. Парижі поряд із тріумфальною аркою Сен-Дені.
Додатково
Похвальну посмертну промову про Блонделя в Академії наук було виголошено лише 1780 М. Ж. Кондорсе, який також народився у м. Рібмоні.
Праці
- Cours d’Architecture : en 5 t. Paris : Pierre Aubouyn & François Clousier, 1675–1683.
- Neue Manier Vestungen zu bauen. Nürnberg : Hoffmann, 1686. 77 p.
Література
- Саваренская Т. История градостроительного искусства. Рабовладельческий и феодальный периоды. Москва : Стройиздат, 1984. С. 296.
- Саваренская Т. Западноевропейское градостроительство XVII–XIX веков: Эстетические и теоретические предпосылки. Москва : Стройиздат, 1987. С. 76–77.
- Вечерський В. В. Курс історії архітектури. Київ : Інститут проблем сучасного мистецтва, 2006. С. 178.
- Gerbino A. François Blondel: Architecture, Erudition, and the Scientific Revolution. London; New York : Routledge, 2013. 344 p.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Вечерський В. В. Блондель, Нікола-Франсуа // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Блондель, Нікола-Франсуа (дата звернення: 10.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 07.08.2021
