Бетпак-Дала

Пустеля Бетпак-Дала

Географічне положення пустелі Бетпак-Дала у центральній частині Казахстану

Бетпа́к-Дала́ (казах. Бетпақдала, букв. — безлика рівнина, злощасна рівнина, від бет — обличчя, бақ — доглядати, дала — поле, рівнина), Північний Голодний степ — пустеля в Азії, у центральній частині Казахстану.

Зміст

1 Географічне положення
2 Геологічна будова, рельєф, корисні копалини
3 Гідрографія
4 Клімат
5 Рослинний та тваринний світ
6 Література
7 Автор

Географічне положення

Розташовано в межах Улитауської, Карагандинської, Туркестанської та Жамбильської областей Казахстану, між озером Балхаш, Чуйською долиною та пониззям р. Сарису. На півночі межує з Казахським дрібносопковиком. Простягається із заходу на схід на 500 км. Загальна площа — 75 тис. км².

Геологічна будова, рельєф, корисні копалини

Західна частина пустелі складена мезозойськими (див. Мезозойська ера) та палеогеновими (див. Палеогенова система, палеоген) пухкими і глинистими гірськими породами, зокрема піском і глиною, східна — осадовими гірськими породами, метаморфічними гірськими породами і гранітом нижнього палеозою (див. Палеозойська ера).

Бетпак-Дала — пласка й полога рівнина, горбиста на сході. Середня висота — 300–350 м. Найвища точка — г. Жамбил (972 м).

Переважають бурі, сірувато-бурі ґрунти, солончаки.

Є поклади залізної руди, вугілля кам’яного, мармуру, свинцевих руд, гірського кришталю, гіпсу тощо. Найбільше видобувають уранові руди.

Гідрографія

Трапляються невеликі солонуваті озера, які влітку пересихають. Наявні запаси вод підземних.

Клімат

Клімат різко континентальний, зі спекотним сухим літом і помірно холодною зимою. Середня температура січня — −13 °C, липня — +25 °C. Середньорічна кількість опадів — 100–150 мм.

Рослинний та тваринний світ

Тут ростуть їжачник (Anabasіs), білолозник сірий (Krascheninnikovia ceratoides), карагана дерев’яниста, курай.

У передгір’ях водяться птахи — дрохва євразійська, тетерук, куріпка; ссавці — джейран, сайгак степовий, дрібні гризуни з родини мишевих, зокрема піщанка велика (Rhombomys opimus), або види роду селевінія (Selevinia) родини вовчкових тощо.

Література

Костів Л. Я. Регіональна фізична географія. Євразія. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2022. 336 с.
Abdel Z. Z., Zhumadilova Z. B., Shakiev N. N. et al. Distribution Structure of the Great Gerbil (Rhombomys opimus Licht, 1823) in the Western Part of the Betpakdala Desert of Kazakhstan: Biotransformation of Arid Lands // Biology and Medicine. 2024. 15:631.