Галуазит

Галуази́т [ фр. halloysite, від прізвища геолога Ж. Б. Ж. Омаліуса д’Аллуа (фр. d’Omalius d’Halloy)], енделіт — мінерал, шаруватий силікат, складник деяких глин.

Галуазит
Синоніми	енделіт
Клас мінералу	силікати
Колір	білий, сірий, голубуватий, іноді з жовтуватим, бурим та іншими відтінками
Сингонія	ромбічна
Твердість	1–2, 5
Блиск	матовий
Густина	2-2, 6 г/см³

Історична довідка

Уперше галуазит виявив біля м. Льєжа геолог Ж. Б. Ж. Омаліус д’Аллуа (1707–1789; Бельгія). 1826 мінерал описав П. Бертьє і назвав його на честь першовідкривача.

Характеристика

Хімічна формула: Al₂Si₂O₅(OH)₄ або Al₄(OH)₈[Si₄O₁₀] x n H₂O де n<4.

При n = 4 — гідрогалуазит; при n = 0 — метагалуазит.

Сингонія моноклінна. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 1–2,5.

Густина 2–2,6 г/см³. Колір білий, сірий, голубуватий, іноді з жовтуватим, бурим та іншими відтінками. Блиск матовий.

У воді розмокає, утворюючи суспензію і пластичну масу. Продукт гідротермічної зміни або поверхневого вивітрювання алюмосилікатних мінералів, таких як польові шпати. Асоціює з каолінітом, алофаном, алунітом.

Різновиди

галуазит-ґарнієрит (криптокристалічна суміш галуазиту з ґарнієритом);
галуазит мідистий (різновид з Дашкесанського родовища (Азербайджан), містить 2,74–26,18 % оксиду міді CuO);
галуазит нікелистий (містить до 2,5 % оксиду нікелю NiO);
галуазит хромистий (світло-блакитний, містить до 0,6 % оксиду хрому Cr₂O₃).

Поширення

Поширений мінерал. Родовища відомі у Бельгії, Португалії, Німеччині (федеральна земля Баварія), Росії (Уральські гори, в Хакасія), США (штати Колорадо, Індіана, Кентуккі, Північна Кароліна, Аризона та ін.). В Україні є в Криворізькому залізорудному басейні.

Значення

Використовують у виробництві цементу, для виготовлення керамічних матеріалів.

Література

Bates T., Hildebrand F., Swineford A. Morphology and Structure of Endellite and Halloysite // American Mineralogist. 1950. Vol. 35. P. 463–484.
Faust G. T. The Endellite-Halloysite Nomenclature // American Mineralogist. 1955. Vol. 40. P. 1110–1118.
Лазаренко Є. К., Винар О. М. Фельзит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2013. Т. 3. 644 с.
Галуазит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Галуазит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Галуазит (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 21.09.2023