Шамозит

Шамози́т (за назвою місцевості Шамозон, тепер кантон Вале, Швейцарія) — мінерал сімейства хлоритів, класу силікатів.

Шамозит.jpg

Інші назви: субделесит, шамуазит. Супутний мінерал: тюрингіт.

Уперше описав 1820 геолог і мінералог П. Бертьє.

Шамозит

Синоніми субделесит, шамуазит
Клас мінералу силікати
Колір сіро-зелений, оливково-зелений до чорного
Сингонія моноклінна, ромбічна
Твердість 2, 5–3, 0
Блиск тьмяний, у лускатих виділень — слабко-скляний до перламутрового.
Прозорість непрозорий
Питома вага 3, 2 ± 0, 2
Особливі характеристики крихкий


Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула:

  • за Є. Лазаренком (Мінералогічний словник. Київ, 1975) — Fe4(Fe, Al)2(OH)8[(Si, Al)2Si2O10];
  • за «Гірничою енциклопедією» (Горная энциклопедия. Москва, 1991, т. 5) — (Fe2+, Fe3+, Мg, Аl)6 [(Аl, Si)4O10] (OH, O)8;
  • за «Мінералогічною енциклопедією» (Минералогическая энциклопедия / Под ред. К. Фрея. Ленинград, 1985), «Мінералогічними словником» (Штрюбель Г., Циммер З. Х. Минералогический словарь: Пер. с нем. Москва, 1987) та «Словником мінеральних видів Флейшера» (J. A. Mandarino & M. E. Back. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. Tucson, Arizona, 2004) — 2[(Fe2+, Mg, Fe3+)5 Al(Si3Al)O10(OH, O)8].

Містить (%): FeO — 19,8–42,3; Fe2O3 — 0,6–31,7; Al2O3 — 13–23,61; SiO2 — 19,4–29; H2O — 4,6–13. Домішки: Ca, Ti, Mn, Mg.

Фізичні властивості

Кристалічна структура шарувата, в її основі — пакети з розмірами сторін 2 : 1. Відомий у двох поліморфних модифікаціях: моноклінній (власне шамозит) і ромбічній (більш рідкісний ортошамозит) сингоніях. Форми виділення: оолітові стяжіння з концентрично-зональною будовою (концентрично-шкаралупчасті ооліти), а також суцільні прихованокристалічні або землисті скупчення, лускуваті агрегати. Густина 3,2 ± 0,2 г/см3. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса 2,5–3,0. Колір сіро-зелений, оливково-зелений до чорного. Блиск тьмяний, у лускатих виділень — слабко-скляний до перламутрового. Непрозорий. Крихкий.

Генезис

Утворюється за нестачі кисню. У широкому значенні термін «шамозит» охоплює залізисті члени безперервного ізоморфного ряду магнезійно-залізистих хлоритів: клінохлор–шамозит. Трапляється в оолітових залізних рудах.

Розрізняють:

  • шамозит алюмініїстий (містить до 37 % Al2O3);
  • шамозит моноклінний закиснозалізистий (моноклінний шамозит, в якому FeO значно більше Fe2O3);
  • шамозит окиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому Fe2O3 значно більше FeO);
  • септешамозит (синонім бертьєрину).

Поширення

Виявлено у Хабаровському краї (РФ), гірському масиві Фіхтель (федеральна земля Баварія), м. Заальфельді (федеральна земля Тюрінгія; обидві — Німеччина), Лотаринзькому залізорудному басейні (Франція), м. Нучіце (Середньочеський край, Чехія).

В Україні — у Володарськ-Волинському пегматитовому полі (Житомирська область).

Значні скупчення використовують як залізну руду.

Література

  1. Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шамозит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
  2. Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
  3. Korbel P., Novák M., Horwath W. Mineralien-Enzyklopädie. Eggolsheim : Nebel Verlag, 2002. P. 257.
  4. Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
  5. Шамозит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.

Автор ВУЕ

В. С. Білецький


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Білецький В. С. Шамозит // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Шамозит (дата звернення: 23.06.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
08.06.2021


Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності