Шамозит

Шамози́т (за назвою місцевості Шамозон, тепер кантон Вале, Швейцарія), субделесит, шамуазит — мінерал сімейства хлоритів, класу силікатів.

Уперше описав 1820 геолог і мінералог П. Бертьє.

Шамозит
Синоніми	субделесит, шамуазит
Клас мінералу	силікати
Колір	сіро-зелений, оливково-зелений до чорного
Сингонія	моноклінна, ромбічна
Твердість	2, 5–3, 0
Блиск	тьмяний, у лускатих виділень — слабко-скляний до перламутрового.
Прозорість	непрозорий
Густина	3, 2 ± 0, 2
Особливі характеристики	крихкий

Характеристика

Хімічний склад

Хімічна формула:

за Є. Лазаренком (Мінералогічний словник. Київ, 1975) — Fe₄(Fe, Al)2(OH)₈[(Si, Al)₂Si₂O1₀];
за «Гірничою енциклопедією» (Горная энциклопедия. Москва, 1991, т. 5) — (Fe²⁺, Fe³⁺, Мg, Аl)₆ [(Аl, Si)₄O₁₀] (OH, O)₈;
за «Мінералогічною енциклопедією» (Минералогическая энциклопедия / Под ред. К. Фрея. Ленинград, 1985), «Мінералогічними словником» (Штрюбель Г., Циммер З. Х. Минералогический словарь: Пер. с нем. Москва, 1987) та «Словником мінеральних видів Флейшера» (J. A. Mandarino & M. E. Back. Fleischer’s Glossary of Mineral Species. Tucson, Arizona, 2004) — 2[(Fe²⁺, Mg, Fe³⁺)₅ Al(Si₃Al)O₁₀(OH, O)₈].

Хімічний склад (%): FeO — 19,8–42,3; Fe₂O₃ — 0,6–31,7; Al₂O₃ — 13–23,61; SiO₂ — 19,4–29; H₂O — 4,6–13.

Домішки: Ca, Ti, Mn, Mg.

Фізичні властивості

Кристалічна структура шарувата, в її основі — пакети з розмірами сторін 2 : 1. Відомий у двох поліморфних модифікаціях: моноклінній (власне шамозит) і ромбічній (більш рідкісний ортошамозит) сингоніях. Форми виділення: оолітові стяжіння з концентрично-зональною будовою (концентрично-шкаралупчасті ооліти), а також суцільні прихованокристалічні або землисті скупчення, лускуваті агрегати. Густина — 3,2 ± 0,2 г/см³. Твердість за шкалою твердості мінералів Мооса — 2,5–3,0. Колір сіро-зелений, оливково-зелений до чорного. Блиск тьмяний, у лускатих виділень — слабко-скляний до перламутрового. Непрозорий. Крихкий.

Різновиди

Виокремлюють:

шамозит алюмініїстий (містить до 37 % Al₂O₃);
шамозит моноклінний закиснозалізистий (моноклінний шамозит, в якому FeO значно більше Fe₂O₃);
шамозит окиснозалізистий (різновид шамозиту, в якому Fe₂O₃ значно більше FeO);
септешамозит (синонім бертьєрину).

Походження. Розташування родовищ

Утворюється за нестачі кисню. У широкому значенні термін «шамозит» охоплює залізисті члени безперервного ізоморфного ряду магнезійно-залізистих хлоритів: клінохлор–шамозит. Трапляється в оолітових залізних рудах.

Виявлено у Хабаровському краї (РФ), гірському масиві Фіхтель (федеральна земля Баварія), м. Заальфельді (федеральна земля Тюрингія; обидві — Німеччина), Лотаринзькому залізорудному басейні (Франція), м. Нучіце (Середньочеський край, Чехія).

Шамозит в Україні

Виявлений у Володарсько-Волинському пегматитовому полі (Житомирська область).

Значення

Значні скупчення використовують як залізну руду.

Література

Лазаренко Є. К., Винар О. М. Шамозит // Мінералогічний словник. Київ : Наукова думка, 1975. 774 с.
Anthony J., Bideaux R., Bladh K. et al. Handbook of Mineralogy : in 5 vol. Tucson : Mineralogical Society of America, 1990–2003.
Korbel P., Novák M., Horwath W. Mineralien-Enzyklopädie. Eggolsheim : Nebel Verlag, 2002. P. 257.
Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / За ред. В. С. Білецького. Донецьк : Східний видавничий дім, 2004–2013.
Шамозит // Мінералого-петрографічний словник : в 2 т. / Уклад.: В. С. Білецький, В. Г. Суярко, Л. В. Іщенко. Харків : Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» ; Київ : ФОП Халіков Р. Х., 2018. Т. 1: Мінералогічний словник. 444 с.