Березанський лиман
Береза́нський лима́н — мілководна затока у північно-західній частині Чорного моря.
Зміст
Характеристика
Географічне положення
Розташований у Миколаївському районі Миколаївської області в 46 км на захід від м. Очакова, на схід від Одеської затоки.
Довжина — 20–26 км, середня ширина — 2–3 км, середня глибина — 3,3 м, максимальна глибина бл. 15 м. Площа водного дзеркала — 60 км², об'єм води — 0,2 км3. Близько половини площі припадає на мілководдя.
Вхід у лиман завширшки 400 м, розташований на відстані 2,4 км від о-ва Березань біля краю низької Чорноморської (Табірної) коси, яка відходить від східного берега лиману. Від моря відокремлений баром. Ширина на півдні 4 км, гирло звужується до 640 м.
Берегова лінія
Долина асиметрична. Західні береги круті, стрімчасті, наявні зсуви. Складаються головним чином із вапнякових, глинистих та глинисто-піщаних відкладів, є коси. В інших частинах береги переважно пологі, розчленовані ярами.
Водний режим
У лиману є дві затоки — Березанська та Сасицька, в які відповідно впадають річки Березань і Сасик. Близько біля входу в східний берег врізається невеликий мілководний Бейкуський лиман, в який впадає р. Ковакин.
На водний баланс значний вплив має водообмін з Чорним морем. За добу у водообміні може брати участь бл. 4 % загального об’єму води лиману. У разі нагінних явищ з моря в лиман надходять лише поверхневі водні маси, оскільки наявність бару обмежує проникнення глибинних морських вод.
Взимку замерзає. Влітку через високе випаровування рівень води знижується. Солоність води: у північній частині вода прісна (0,3 ‰); у південній — солона (15 ‰); середня солоність — 10 ‰.
Тваринний світ
Тваринний світ: до 30 видів риб, 5 — земноводних, 7 — плазунів та ін. Орнітофауна лиману налічує близько 200 видів. Популярною рибою є бичкові, представлені кількома видами. У південній частині із солонішою водою трапляються судак, щука, кефаль та камбала (див. Камбалові); у північній — короп, карась, окунь. Промислова рибопродуктивність загалом невисока.
Значення
Через Березанський лиман здійснюється обмін прісних вод суходолу з солоними водними масами Чорного моря, а також фітопланктону та фауни. Це покращує господарські й рекреаційні властивості лиману, робить його привабливим місцем відпочинку.
Додатково
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України 2023 підтримало клопотання Української природоохоронної групи щодо створення у Миколаївській області національного природного парку (НПП) «Березанський». Створення нового об’єкта природно-заповідного фонду дозволить зберегти екосистеми Березанського лиману та долин річок Березань, Сасик і пониззя Бейкульського лиману, що також важливо й для розвитку контрольованого внутрішнього туризму та рекреації на Миколаївщині.
Література
- Ткаченко Ф. П. Макрофіти Березанського лиману Чорного моря // Вісник Одеського національного університету. Серія: Біологія. 2001. Т. 6. Вип. 1. С. 102–108.
- Наконечна Ю. О. Сучасні морфологічні та гідроекологічні характеристики р. Березань // Агроекологічний журнал. 2022. № 4. С. 16–26.
- Тучковенко Ю. С., Хохлов В. М., Лобода Н. С. Вплив змін клімату на водний баланс квазізакритих лиманів північно-західного Причорномор’я // Український гідрометеорологічний журнал. 2022. № 29. С. 32–47.
- Хільчевський В. К., Гребінь В. В. Водні об’єкти України та рекреаційне оцінювання якості води. Київ : ДІА, 2022. 240 с.
- Свистуха Д. Міндовкілля погодило створення двох нацпарків на Миколаївщині // Суспільне. Новини. 2023. URL: https://suspilne.media/601927-mindovkilla-pogodilo-stvorenna-dvoh-nacparkiv-na-mikolaivsini/
- Скоробогатов В. М., Сплодитель А. О., Мойсієнко І. І. та ін. Поствоєнний розвиток природно-заповідного фонду Миколаївщини. Миколаїв; Київ; Чернівці : Друк Арт, 2023. 224 с.
Автор ВУЕ
Покликання на цю статтю: Хільчевський В. К. Березанський лиман // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Березанський лиман (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 14.03.2024
