Баштанні культури
Башта́нні культу́ри — група рослин родини гарбузових, які вирощують на спеціальних ділянках-баштанах для одержання соковитих плодів з високими смаковими якостями.
Зміст
Характеристика
До баштанних культур належать рослини продовольчого (кавун столовий, диня, гарбуз столовий, кабачки, патисони), кормового (кавун, диня, гарбуз, кабачки) та технічного призначення (люфа). До малопоширених гарбузових (які розглядають як альтернативні та перспективні баштанні культури) належать: момордика, лагенарія, крукнек, кавбудек, чайот їстівний, сікана духмяна, фіцефалія. Плоди баштанних (особливо кавунів і динь) містять багато цукрів (6–13 % і більше), вітаміни В1, В3, С, РР, а також солі заліза і фолієвої кислоти. Гарбузи з жовтою і помаранчевою м’якоттю багаті на солі фосфору і каротин, містять багато фітонцидів. Баштанні кормові культури відрізняються високою посухостійкістю, вимогливістю до тепла, відносною невимогливістю до ґрунтових умов. Нормальний ріст і розвиток рослин відбувається за низької вологості ґрунту та наявності потужної кореневої системи, здатної використовувати запаси вологи, недоступні для інших рослин. Баштанні культури в більшості регіонів висівають у ранні або середні весняні терміни, коли ґрунт досягає стану спілості.
Біологічні, екологічні та господарські особливості
Найсприятливішим для баштанних культур є сухий і жаркий клімат. За нестачі тепла й сонячного світла ріст і розвиток баштанних культур сповільнюється, зав’язується мало плодів незадовільної якості. Гарбуз менше реагує на зниження температури, але приморозків не переносить, його можна вирощувати в Лісостепу і на Поліссі. Насіння баштанних культур проростає за порівняно високих температур. Мінімальна температура проростання насіння кавунів становить 17–18 °С, динь — 15 °С, гарбузів — 13 °С. Висока температура (більше 40 °С) згубно діє на пилок, що спричинює зменшення кількості плодів. Баштанні культури добре пристосовані до економної витрати води, але в окремі довготривалі бездощові періоди потребують поливу. За показником водоспоживання першість належить гарбузам, на другому місці — диня, а найневибагливішими є кавуни. Для вирощування баштанних культур найкраще підходять легкі супіщані й піщані родючі ґрунти, чорноземи й каштанові ґрунти також придатні. На важких суглинках і глинистих ґрунтах гарбузові дають низькі врожаї. За сприятливих умов сходи кавунів і динь з’являються за 10–12 днів від сівби, гарбузів — 8–10. За несприятливих умов сходи затримуються до 30 днів. Через 30–40 днів після появи сходів починають квітувати. Спочатку з’являються чоловічі квітки, за 3–7 днів — жіночі. Похолодання затримує квітування. Плоди кавунів достигають за 20–45 днів, динь — за 20–70, гарбузів — за 30–40. Тривалість цього періоду залежить від погодних, агротехнічних, кліматичних, ґрунтових умов та від сорту. Достигання плодів прискорює внесення фосфорних і калійних добрив. Найсприятливішою температурою для росту і розвитку баштанних культур є:
- під час сівби для кавунів — 16–17 °С; динь — 15–16 °С, гарбузів — 12–14°С;
- під час квітування — 21–24 °С;
- у фазі зав’язування та достигання плодів 24–28 °С для всіх культур.
Інтенсивне сонячне світло — необхідна умова росту й розвитку кавунів і динь. Лише гарбуз може витримувати затінення і давати високі врожаї в змішаних посівах (наприклад, з кукурудзою). Для нормального розвитку кавунів необхідна вологість ґрунту в шарі 0–70 см на рівні 50–65 %, динь — 60–70 %, гарбузів — 70–80 % від найменшої польової вологоємності. Тривалість вегетаційного періоду кавунів в залежності від сорту становить 60–110 днів, динь — 62–105, гарбузів — 80–120 від появи сходів. Урожайність кавунів: від 130–150 до 375–400 ц/га, динь — від 90 до 340 ц/га, гарбузів — від 200 до 600 ц/га, кабачків — від 300 до 550 ц/га, патисонів — 200 ц/га. В Україні баштанні культури здебільшого вирощують у Херсонській, Запорізькій, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Донецькій, Луганській, Харківській областях і в Криму.
Технологія вирощування
Найкращими попередниками для баштанних культур є озима пшениця, яку вирощують на пару, кукурудза на силос, зернобобові суміші, багаторічні або однорічні трави. Застосовують 6–8-польні сівозміни з одним полем баштану з розрахунком повернення на попереднє місце не раніше ніж за 6–7 років. Це дозволяє зменшити ймовірність масового ураження рослин антракнозом, борошнистою росою та іншими хворобами. Висівають рослини в добре оброблений чистий від бур’янів ґрунт, коли він прогріється до 16–18 °С. У Степу цей строк настає в третій декаді квітня — першій декаді травня; в Лісостепу — в першій-другій декаді травня; на Поліссі та в західних областях — у другій декаді травня. Спосіб сівби широкорядний з міжряддям 2,1 або 1,4 м, відстань між рослинами в рядку — 0,7–0,5 м. Сіють на глибину: кавуни — 6–8 см, дині — 4–6 см, гарбузи — 8–10 см. Догляд за посівами розпочинається з коткування, досходового боронування легкими або середніми боронами. Після появи сходів розпушують ґрунт в міжряддях. За вегетацію проводять 3–4 міжрядні обробітки. Дуже важливо своєчасно прорідити сходи. За потреби проводять боротьбу з хворобами й шкідниками. За наявності зрошення проводять полив. При поєднанні поливів з підживленням приріст урожаю кавунів збільшується. Збирають плоди баштанних культур двічі: перше збирання — за достигання 15 % кавунів і 20 % динь, друге — решту плодів. Для підвищення продуктивності праці використовують транспортери та спеціальні платформи. Застосування контейнерного способу перевезення кавунів (місткістю до 500 кг) дозволяє значно скоротити затрати ручної праці, пошкодження і псування плодів.
Значення
Баштанні рослини є цінними продуктами дієтичного, лікувально-профілактично харчування. Їхні плоди є одним з важливих постачальників вітамінів, мінеральних солей, кислот органічних та інших речовин, які сприятливо впливають на процеси обміну речовин (регулювання білкового та жирового обміну) в організмі людини. Вживання плодів позитивно впливає на роботу серця, печінки, шлунку, нирок, легень, підвищує загальний тонус організму. Баштанні культури є сировиною для переробної промисловості: виготовлення кавунового меду (нардек), повидла, олії, пастили, для соління. Кормові гарбузи й кавуни є високоякісною цінною молокогінною їжею для тварин. Плоди рослин баштанних культур часто використовують для силосування (разом зі стеблами кукурудзи). Агротехнічне значення баштанних рослин полягає в сприянні очищенню полів від бур’янів, регулюванні черговості розміщення культур на полях (гарбузові є гарним попередником ярих культур).
Література
- Фролов В. В., Холодняк О. Г. Підсумки селекційної роботи Інституту південного овочівництва і баштанництва НААН з баштанними культурами за період 2005–2011рр. // Таврійський науковий вісник. 2012. № 81. С. 208–214.
- Гончаренко В. Ю., Парамонова Т. В., Могильна О. М. та ін. Система удобрення овочевих і баштанних культур. Київ : Аграрна наука, 2019. 152 с.
- Аверчев О., Шабля О., Аверчева Н. Особливості виробництва та збуту баштанних культур у світі та Україні // Збірник наукових праць Таврійського державного агротехнологічного університету ім. Дмитра Моторного. Серія: Економічні науки. 2020. № 2 (42). С. 164–172.
- Самовол О. П., Кондратенко С. І., Сергієнко О. В. та ін. Овочеві пасльонові та баштанні види рослин: цитогенетичні основи селекції. Київ : Аграрна наука, 2022. 320 с.
- Державний реєстр сортів придатних для поширення в Україні // Міністерство аграрної політики та продовольства України. 2023. URL: https://minagro.gov.ua/file-storage/reyestr-sortiv-roslin
- Miceli A., Vetrano F., Torta L. et al. Effect of Mycorrhizal Inoculation on Melon Plants under Deficit Irrigation Regimes // Agronomy. 2023. № 13 (2). P. 1–22. URL: https://www.mdpi.com/2073-4395/13/2/440
Автор
Покликання на цю статтю: Баштанні культури // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Баштанні культури (дата звернення: 11.10.2026).
Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 11.11.2023
