Бамбуковий ведмідь

Бамбу́ковий ведмі́дь, велика панда (Ailuropoda melanoleuca) — вид ссавців родини ведмедевих ряду хижих. Назва роду Ailuropoda утворена від давньогрецьких αἴλουρος — «кішка», πούς — «стопа», а видовий епітет melanoleuca утворено від μέλας — «чорний» і λευκός — «білий».

Таксономія

Тривалий час таксономічна належність бамбукового ведмедя була предметом дискусії серед науковців. Зокрема вид розглядали у складі роду панда (Ailurus) родини пандових (Ailuridae). Вернакулярна (усталена ненаукова) назва «панда» спочатку була закріплена саме за родом Ailurus і лише згодом її поширили на бамбукового ведмедя, якого також називали «велика панда». Тепер бамбуковий ведмідь належить до родини ведмедевих і є єдиним сучасним видом підродини Ailuropodinae, представленої кількома десятками викопних таксонів. Скам’янілості викопних представників Ailuropodinae знайдено в Європі, Азії та Північній Америці.

Морфологічна характеристика

Бамбуковий ведмідь має велику круглу голову, товстий тулуб і короткий хвіст. Висота в холці — 65–70 см, довжина голови й тулуба — 120–150 см, довжина хвоста — 13 см, вага тіла — 75–160 кг. Волосяний покрив щільний і вовнистий. Кінцівки, очі, вуха й плечі чорні, а решта тіла біла. Подекуди чорний колір має каштаново-червоний відтінок, а білий — з віком «забруднюється». Моляри (великі кутні зуби) й премоляри (малі кутні зуби) ширші й пласкіші, ніж у інших видів родини ведмедевих, з великими виступами та горбками для подрібнення міцного бамбука. На відміну від інших ведмедів на задніх лапах не мають п’яткових подушечок. Прикметною особливістю цих тварин є подовження зап’ясткових кісток, яке функціонально подібне до великого пальця і призначене для хапання бамбука.

Спосіб життя

Раціон на 99 % складається з пагонів і коренів бамбука — низькокалорійної їжі, що погано перетравлюється. Відповідно для забезпечення щоденної потреби в енергії цьому ведмедю потрібно споживати до 12,5 кг бамбука. На пошуки й споживання їжі тварина витрачає 10–14 годин щоденно. Бамбуковий ведмідь не впадає в сплячку, однак взимку спускається на нижчі висоти гір. Не будує постійних лігвищ, а ховається на деревах і в печерах. Головним чином наземні тварини, що добре лазять по деревах і здатні плавати, ведуть поодинокий спосіб життя, за винятком сезону розмноження. Репродуктивної зрілості досягають в 5,5–6 років. З березня по травень триває сезон розмноження. Майже завжди самиці народжують одне дитинча — найчастіше в серпні – вересні. Великі панди народжують кожні 2–3 роки, малят вирощують у скельних печерах, порожнинах дерев. Новонароджені ведмежата сліпі й безпорадні, важать 85–140 гр., відкривають очі у віці трьох тижнів і не можуть самостійно пересуватися до 3–4 місяців. Їх відлучають від молока у віці близько 46 тижнів. Молодь може залишатися з матір’ю до 18 місяців. Тривалість життя в дикій природі невідома. У неволі бамбуковий ведмідь зазвичай доживає до 26 років, а максимальний зафіксований вік — 34 роки.

Поширення

Бамбуковий ведмідь мешкає у гірських лісах, зокрема змішаних хвойних і широколистяних з бамбуком. У минулому вид був широко розповсюджений на півдні Китаю. Тепер поширення обмежене провінціями Сичуань, Шеньсі та Ганьсу. Плейстоценові зміни ареалу пов’язані зі зникненням бамбука через потепління клімату, а швидке скорочення ареалу за останні кілька сотень років пояснюють інтенсивними рубками бамбукових лісів. Сучасні популяції обмежені гірськими хребтами, розділеними долинами й рівнинними ландшафтами, які були змінені діяльністю людини.

Значення

Бамбуковий ведмідь сприяє поширенню насіння бамбука. Він є чудовим прикладом «парасолькового виду», який забезпечує захист багатьом іншим видам, які проживають у створених для його охорони заповідниках. На тварин полювали заради хутра, що зараз суворо заборонено. Вони є популярними мешканцями зоопарків, які приваблюють багатьох людей.

Охорона

Занесений до Червоного списку Міжнародного союзу охорони природи (МСОП), категорія «уразливий» (VU). У дикій природі, за оцінками китайського уряду і МСОП, нараховують не більше 1000 дорослих особин цього виду. Значне зменшення чисельності популяції зафіксоване в дослідженнях 1970–1980. З 1988 в Китаї законодавчо заборонено полювання на бамбукового ведмедя. Також у Китаї затверджено Національний проєкт зі збереження бамбукового ведмедя та його оселищ за допомогою чого створено систему заповідників для цих тварин. Дослідження 2000–2004 і 2011–2014 показали збільшення чисельності особин виду в багатьох областях. Проте деякі популяції, що перебувають на невеликих за площею і значно трансформованих територіях, все ще скорочуються.

Література

1. Chorn J., Hoffmann R. Ailuropoda melanoleuca // Mammalian Species. 1978. № 110. P. 1–6.
2. Nowak R. M. Walker's Carnivores of the World. Baltimore : Johns Hopkins University Press, 2005. P. 129–130. URL: https://books.google.com.ua/books?id=0q5aHw2mFi8C&pg=PA129
3. Swaisgood R., Wang D., Wei F. Giant Panda. Ailuropoda melanoleuca // The IUCN Red List of Threatened Species. 2016. URL: https://www.iucnredlist.org/species/712/121745669
4. Byghan Y. Sacred and Mythological Animals: A Worldwide Taxonomy. Jefferson : McFarland, 2020. P. 102.
5. Bies L. Ailuropoda melanoleuca. Giant Panda // Animal Diversity Web. URL: https://animaldiversity.org/accounts/Ailuropoda_melanoleuca/

Автор ВУЕ

С. В. Харчук

Покликання на цю статтю: Харчук С. В. Бамбуковий ведмідь // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Бамбуковий ведмідь (дата звернення: 10.10.2026).

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено: 05.10.2022