Байка

Ба́йка — різновид ліро-епічного жанру, коротке, переважно віршоване алегоричне оповідання повчального змісту.

Історична довідка

Байка виникла за часів античності. Засновником жанру вважають Езопа. Традицію продовжив Федр.

Для байкарів наступних епох джерелом тем, мотивів, сюжетів стали твори античних авторів і санскритська збірка «Панчатантра» («П’ятикнижжя», 3 ст.; в арабському перекладі — «Каліла і Дімна», близько 750) та її переспів «Гітопадеша» («Дружня настанова», 10–14 ст.). Байка живилася також фольклорними мотивами.

У середні віки авторами байок були Одон (Ед) Шеритонський (1185 — близько 1247; Англія), Марія Французька (12 ст.; Франція — Англія), Іоанн Капуанський (Джованні да Капуа; 1250–1310; Італія) та інші, в епоху Відродження — Леонардо да Вінчі, Ф. Рабле та інші.

Байку реформував Ж. де Лафонтен — надав жанру вигляду елегантно-дотепної, іронічної новели. До байки зверталися Е. Мур (1712–1757; Велика Британія), С. Трембецький (1739–1812; Польща), А. Міцкевич, І. Крилов, П. Славейков (1827–1895; Болгарія), Ж. Ануй, Ж. Б. Монтейру Лобату, К. Чуковський, Дж. Тербер (1894–1961; США), А. Лобел (1933–1987; США), С. Михалков (1913–2009; РФ), П. Гамарра (1919–2009; Франція), брати Х. М. і В. Атаукурі Гарсіа (нар. 1957; Перу) та інші.

Характеристика

За допомогою персонажів байки (звірів, птахів, рослин, предметів) автор розкриває та висміює людські вади, невідповідність домагань реаліям, порушення громадських і моральних принципів. Герої байок уособлюють різні людські якості: вовк — жорстокість, лисиця — хитрість, хмара — непостійність тощо.

Байка має два складника: частину, близьку до казки, новели чи анекдоту, та афористичне повчання, переважно наприкінці твору. Двочленною структурою відрізняється від притчі.

Сюжети байок переважно мандрівні (див. Сюжети мандрівні), здатні розгортатися в інтертекстуальному просторі, рідше — авторські.

Піджанри

Існують піджанри — байка-памфлет, байка-пародія, байка-приказка. Різновидом байки є аполог.

Байка в українській літературі

В українській літературі байка поширилася у 17–18 століттях завдяки А. Радивиловському, Феофанові (Прокоповичу), М. Довгалевському, Георгію (Кониському) та іншим, розвинулася у творчості Г. Сковороди [«Байки харківські» («Басни харковськія»; 1753–1785)], П. Гулака-Артемовського, Л. Данькевича (1791–1867), П. Білецького-Носенка, Л. Боровиковського, Є. Гребінки, С. Писаревського. Набула класичного взірця у доробку Л. Глібова, який, крім переосмислення мандрівних фабул, створив й авторські сюжети на кшталт «Мальованого стовпа» (1891).

У жанрі байки працювали С. Руданський, Олена Пчілка, В. Самійленко, М. Стечишин (1888–1964), С. Пилипенко, М. Козоріс, М. Годованець, С. Олійник, П. Ключина, П. Сліпчук (1914–1979), А. Косматенко (1921–1975), І. Манжара (1930–2004), П. Глазовий, М. Тищук (1924–1985), П. Красюк (1924–2008), П. Гришко (1925–2003), Р. Болюх (1930–2014), В. Грабоус (1935–2004), І. Січовик (народився 1945), О. Лупул (народився 1950) та інші.

Джерела

  • Українська байка / Упоряд. Б. А. Деркача, В. Т. Косяченка. Київ : Дніпро, 1983. 463 с.
  • Українські байки. Харків : Віват, 2017. 300 с.

Література

  1. Байки в українській літературі ХVII–XVIII ст. Київ : Академія наук УРСР, 1963. 200 с.
  2. Главацька Ю. Л. Становлення байки як жанру // Південний архів. Філологічні науки. 2005. Вип. 30. С. 36–39.
  3. Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / Авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. Київ : Видавничий центр «Академія», 2007. 608 с.
  4. Prichard S. Aesop: The Life of Aesop and Aesop's Fables. Wells : Carrigboy, 2014. 240 p.
  5. Джурбій Т. О. Байкарські традиції Поділля: типологічні особливості // Іван Огієнко і сучасна наука та освіта. Серія: Філологічна. 2018. Вип. 15. С. 261–266.
  6. Потебня А. А. Из лекций по теории словесности. Басня, пословица, поговорка. Москва : URSS, 2021. 168 с.

Автор ВУЕ

Ю. І. Ковалів


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Ковалів Ю. І. Байка // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Байка (дата звернення: 16.06.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
09.06.2021

Увага! Опитування на честь 30-ліття незалежності