Багатоніжки (Myriapoda)

Dictionnaire universel d'histoire naturelle (Pl. Myriapodes) (6436284761).jpg

Багатоні́жки (Myriapoda) — надклас наземних членистоногих тварин.

Таксономія і характеристика

Невелика за кількістю таксономічна група членистоногих, що за різними оцінками налічує 16–50 тис. видів. У її складі розглядають 4 класи: губоногі (Chilopoda), двопарноногі (Diplopoda), симфіли (Symphyla) та пауроподи (Pauropoda). Найбільшим за кількістю видів серед них є клас двопарноногі (12 тис.), найменшим — симфіли (200). У фауні України відомо понад 150 видів багатоніжок. Тіло складається з двох відділів: голови й гомономно посегментованого тулуба. Довжина тіла — від 0,5 мм до 30 см. Найменшими за розмірами серед багатоніжок є пауроподи (0,5–1,5 мм), найбільшою — сколопендра гігантська (Scolopendra gigantea) з класу губоногих. Кількість сегментів навіть у межах одного виду не є сталою ознакою і варіює від 14 до 180. Більшість видів на кожному сегменті має пару кінцівок, двопарноногі — дві пари. Голова відмежована від тулуба, утворена злиттям трьох або чотирьох його сегментів з акроном. У симфіл голова подібно до комах вкрита справжньою головною капсулою. На голові розміщені пара простих або розгалужених вусиків (органи чуття) та ротові органи (мандибули й дві пари максил). У деяких видів рот прикритий хітинізованою верхньою губою. Також на голові розташовані очі: здебільшого прості, лише в окремих видів — складні. У губоногих вони прості або складні; у двопарноногих — представлені скупченням простих вічок; у пауропод і симфіл — взагалі відсутні. Перша пара тулубних кінцівок у губоногих перетворилася на ногощелепи із серпоподібним кігтем і отруйною залозою всередині, в інших утворюються мандибули, а у пауропод — ще одна пара мандибул. Кінцівки тулуба здебільшого однорідні, складаються з кількох члеників і закінчуються кігтиком. Тіло вкрите зовні хітинізованою кутикулою (іноді просякнутою вапном), яку виділяє гіподермальний епітелій, розташований нижче. Нервова, травна, видільна системи багатоніжок — типові для членистоногих. Дихають за допомогою трахей, що відкриваються назовні дихальцями (стигмами) — численними парними отворами на сегментах тулуба. Трахеї багатоніжок — тонкі розгалужені трубочки ектодермального походження. Кровоносна система незамкнена. Серце — довга трубка, поділена на камери відповідно до сегментів, що тягнеться над кишкою. Кров (гемолімфа) рухається від заднього кінця серця до переднього, звідки надходить в аорту, артерії, потім у лакуни. Багатоніжки — роздільностатеві тварини. Запліднення в них сперматофорне або внутрішнє. Яйця здебільшого багаті на жовток, дроблення поверхневе. Розвиток прямий або з анаморфозом. За анаморфозу з яйця розвивається личинка з неповною кількістю сегментів, які під час линяння поступово доростають. Зона росту розташована в задній частині тулуба. Багатоніжки відкладають яйця в гнізда, або обвивають кладку своїм тілом, захищаючи її в такому стані декілька тижнів (у цей час не живляться). Багатоніжки — нічні тварини, які уникають денного світла. За способом живлення — сапротрофи або хижаки.

Поширення та екологія

Багатоніжки поширені в усіх наземних біомах на всіх континентах, крім Антарктиди. Найбільше видове різноманіття їх зосереджено в тропіках і жарких районах помірної зони. Населяють біотопи з підвищеною вологістю. Найпоширенішими місцями існування багатоніжок є ґрунт, підстилка рослин, кора і стовбури дерев в лісах, поля та пасовища, пустелі, печери та прибережні зони.

Значення

Багатоніжки, зокрема двопарноногі, в значній мірі утворюють ґрунтову та рослинну макрофауну в більшості наземних біомів, що виконує функцію розкладання, скорочення та фрагментації рослинної підстилки. Губоногі є важливими хижаками, які контролюють популяції інших членистоногих і дрібних хребетних.

Література

  1. Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних : у 3 кн. Київ : Либідь, 1996. Кн. 2. 320 с.
  2. The Myriapoda : in 2 vol. / Ed. by A. Minelli. Leiden; Boston : Brill, 2011. Vol. 1. 538 p.
  3. Santos-Silva L., Golovatch S., Pinheiro T. et al. Myriapods (Arthropoda, Myriapoda) in the Pantanal of Poconé, Mato Grosso, Brazil // Biota Neotropica. 2019. № 19 (3). P. 1–9. URL: https://www.researchgate.net/publication/334058303_Myriapods_Arthropoda_Myriapoda_in_the_Pantanal_of_Pocone_Mato_Grosso_Brazil

Автор ВУЕ

Редакція ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Багатоніжки (Myriapoda) // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Багатоніжки (Myriapoda) (дата звернення: 10.10.2026).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
03.02.2022


Увага! Опитування читачів ВУЕ. Заповнити анкету ⟶