Атерина

Atherina hepsetus

Атери́на, атеринка (Atherina) — номінативний рід променеперих риб родини атеринових (Atherinidae) ряду атериноподібних (Atheriniformes). Налічує п’ять видів, поширених у прибережних ділянках морів помірного і тропічного поясів Атлантики.

В Україні рід представлений атериною середземноморською (Atherina hepsetus), що є в Чорному морі, та атериною піщаною (Atherina boyeri), відомою в Чорному морі й Азовському морі, лиманах Північного Причорномор’я, пониззях великих річок; постійно мешкає в Каховському водосховищі.

Атерина має видовжене, струнке тіло, спина та верхня частина голови темні, сірувато-бурі, сірувато-зеленкуваті, боки світліші, черево сріблясто-біле. Уздовж боків проходить срібляста смуга. Виростають атерини до 20 см, живуть до 5 років. Це зграйні пелагічні евригалінні риби (див. Евригалінність), що в теплу пору року підходять до берегів для розмноження й нагулу. Нерестяться з квітня до вересня, ікру відкладають на водорості у прибережних відкритих ділянках моря або лиманів. Живляться пелагічними ракоподібними (веслоногими раками, мізидами), а також черв’яками, молюсками, личинками риб тощо.

Атеринами живляться судак, ставрида, білуга та інші хижаки. Атерин масово добувають у Середземному морі. Традиційно використовуються в каталонській і окситанській кухні у смаженому вигляді. Крім того, з атерин витоплюють технічний жир і роблять кормове борошно.

В Україні це малоцінний промисловий об'єкт. Атерини виловлюються переважно у північно-західній частині Чорного моря, Азовському морі, Сиваші, під час весняного ходу через Керченську протоку. Атерина піщана — одна з найчисленніших дрібних пелагічних риб Азово-Чорномор’я, що поступається розміром популяції лише анчоусу й тюльці.

Література

  1. Мовчан Ю. Риби України. Київ : Золоті ворота, 2011. 444 с.
  2. Шаповаленко З. В., Маренков О. М., Ананьєва Т. В. Екологічна оцінка видового складу іхтіофауни прибережних біотопів Запорізького водосховища // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Біологія. 2015. № 3–4 (64). С. 717–722.
  3. Nelson J. S., Grande T. C., Wilson M. V. Fishes of the World. 5th ed. Hoboken : John Wiley & Sons, 2016. 752 p.
  4. Васильева Е. Д. Диагностические признаки и таксономия средиземноморских атерин из группы (Atherinidae) // Вопросы ихтиологии. 2017. Т. 57. № 6. С. 627–639.
  5. Fish Base. URL: http://www.fishbase.se

Автор ВУЕ

Редакція_ВУЕ


Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Атерина // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Атерина (дата звернення: 27.01.2021).


Оприлюднено

Статус гасла: Оприлюднено
Оприлюднено:
05.01.2021

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ