Архієрейський собор

Позачерговий архієрейський собор Української православної церкви Київського Патріархату

Архієре́йський собо́р — вищий орган ієрархічного управління у помісній Православній церкві; з’їзд духовенства, в якому беруть участь тільки вищі чини — архієреї: єпископи, архієпископи, митрополити, патріарх.

Склад і скликання собору

Згідно з канонами, в архієрейському соборі не передбачена участь пресвітерів, дияконів і мирян; навіть за факту такої участі — вони не мають канонічно встановлених повноважень. На окремі засідання собору можуть бути запрошені (без права вирішального голосу) богослови, вищі політичні діячі, спостерігачі, гості.

Обов’язок скликати архієрейські собори та головувати на них покладений на очільника помісної Церкви — патріарха, митрополита (або місцеблюстителя Престолу). За підготовку архієрейського собору, особливо у багаточисельних патріархатах, відповідає переважно Священний синод.

Періодичність скликання архієрейського собору в помісних Церквах відрізняється, але не рідше, ніж щодва роки. Крім того, в разі необхідності, може бути скликаний позачерговий архієрейський собор (наприклад, позачерговий архієрейський собор Української православної церкви Київського Патріархату 11.03.2014 категорично засудив військову агресію з боку Росії, окупацію Криму та схвалив діяльність патріарха, Священного синоду і Вищої церковної ради, спрямовану на утворення єдиної Помісної православної церкви в Україні).

Завдання і повноваження

Головні завдання архієрейського собору:

  • обстоювати чистоту православного віровчення і норм християнської моралі;
  • приймати Статут церкви, вносити до нього зміни і доповнення; вносити зміни, уточнення, доповнення у церковне законодавство;
  • забезпечувати створення чи структурну реорганізацію церковних установ (відкриття нових єпископських кафедр, створення та ліквідацію екзархатів і єпархій, синодальних установ, духовних закладів освіти тощо);
  • канонізувати святих;
  • визначати характер відносин із державними органами та іншими помісними Церквами;
  • розглядати принципово важливі богословські, канонічні, богослужбові, пастирські питання внутрішньої і зовнішньої діяльності помісної Церкви;
  • визначати процедуру всіх церковних судів, розглядати справи про канонічні порушення єпископів, скарги на архієреїв;
  • затверджувати внутрішній порядок володіння і розпорядження церковним майном;
  • обирати постійних членів Священного синоду та інших виборних церковних органів, оцінювати діяльність Священного синоду та ін.

Як перша інстанція архієрейський собор правоспроможний розглядати догматичні та канонічні відступи в діяльності глави церкви — патріарха або митрополита.

Архієрейському собору підзвітний Священний синод, який передає йому всі справи для ухвалення остаточних рішень.

Рішення архієрейського собору набувають чинності відразу після їх ухвалення, але право остаточного затвердження належить Помісному собору.

Додатково

15.12.1448 собор православних ієрархів у Москві самочинно поставив єпископа Іону митрополитом Московським, без узгодження й дозволу з боку Константинопольського патріарха. Патріарх не визнав рішення собору, конфлікт між церквами тривав до 1589.

13.12.2018 перед проведенням Об’єднавчого собору (15.12.2018) Українська православна церква Київського патріархату провела архієрейський собор, на якому архієреї узгодили позицію церкви з організаційних питань.

Цитата

«Священний Архієрейський Собор» закріплює: «1. Священний Архієрейський Собор складається з митрополита Київського та усіх єпархіальних архієреїв України, канонічно обраних та рукопокладених та керуючих єпархіями. 2. Собор має своє місцезнаходження в Києві… 3. Якщо Головуючий Священного Архієрейського Собору відсутній.., його заміщує старійший за єпархіальною хіротонією архієрей… 4. Священний Архієрейський Собор скликається його головуючим регулярно раз на рік та надзвичайно кожного разу, коли той, хто має право його скликати, вважає це за потрібне… 7. Рішення Священного Архієрейського Собору приймаються (простою) більшістю голосів присутніх… У випадку рівного поділу голосів вирішальним голосом є голос Головуючого на Соборі».

 (Статут Православної церкви України. Розділ ІІІ).


Література

  1. Саган О. Вселенське православ’я: суть, історія, сучасний стан. Київ : Світ знань, 2004. 912 с.
  2. Українська Православна Церква. Київський Патріархат. Архієрейський Собор (2007; Київ). Київ : Видавничий відділ Української православної церкви Київського патріархату, 2007. 168 с.
  3. Смирнов А. Почаївський церковний собор 18–23 серпня 1941 року // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія: Історія науки. 2015. Вип. 24. С. 61–66.
  4. Постанови Архієрейського Собору (2016) // Дніпровська єпархія Православної Церкви України. 2016. URL: http://cerkva.dp.ua/postanovi-arhiyerejskogo-soboru-2016/
  5. Собор Української Греко-Католицької Церкви (офіційний сайт). URL: http://sobor-ugcc.org.ua/

Автор ВУЕ

Є. А. Харьковщенко

Покликання на цю статтю

Покликання на цю статтю: Харьковщенко Є. А. Архієрейський собор // Велика українська енциклопедія. URL: https://vue.gov.ua/Архієрейський собор (дата звернення: 25.10.2021).

Офіційний телеграм-канал ВУЕОфіційний телеграм-канал ВУЕ